Антипін Іван Олексійович

Народився 11 вересня 1921 року в селі Красний Зілім, нині Архангельського району Башкортостану в сім'ї селянина. Росіянин.

Закінчив 9 класів. Потім за спеціальним комсомольським набором поступив вчитися в аероклуб міста Бєлорєцька.

До Червоної армії призваний у квітні 1941 року Архангельським райвійськкоматом Башкирської АРСР. Закінчив Свердловську військову авіаційну школу пілотів (1941). На фронтах Другої світової війни з жовтня 1942 року.

Льотчик 667-го штурмового авіаційного полку 292-ї штурмової авіаційної дивізії 1-го Штурмового авіаційного корпусу 5-ї Повітряної армії лейтенант Іван Антипін до початку 1944 року зробив 89 успішних бойових вильотів на штурмовку живої сили і техніки противника, брав участь у 16 повітряних боях, в яких особисто збив «Ю-87» і в групі — 6 ворожих літаків. Знищив 20 танків, 125 автомашин з живою силою і вантажами, 8 зенітно-артилерійських батарей, підірвав 3 склади з пальним, 2 склади з боєприпасами, 9 автоцистерн з пальним і до 500 солдатів і офіцерів ворога.

Після війни І. О. Антипін продовжував службу у ВПС СРСР. Член ВКП(б)/КПРС з березня 1945 року. У 1949 році закінчив Вищу офіцерську школу штурманів, а в 1956 році — Військово-повітряну академію.

З 1968 року полковник Антипин І. О. в запасі, а потім у відставці. Жив у місті Луцьку Волинської області України. Заслуженому ветерану урядом України присвоєно військове звання «генерал-майор».

Антипін І. О. помер 21 грудня 2005 року. Похований у Луцьку 23 грудня 2005 року.

• Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1978) лейтенанту Антипину Івану Олексійовичу присвоєно Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 липня 1944 року
• Орден Леніна (01.07.1944)
• Орден Червоного Прапора (01.09.1943)[1]
• Орден Червоного Прапора (30.09.1943)[2]
• Орден Олександра Невського (22.02.1945)[3]
• Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (12.02.1944)[4]
• Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.04.1985)[5]
• Орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (06.08.1944)[6]
• Орден Червоної Зірки
• Медалі

• Ім'я Героя увічнено на гранітній стелі у Парку Перемоги в Уфі і на меморіальній дошці в Бєлорєцьку.
• Бюст у Парку Перемоги в селі Архангельському.

• Антипін Іван Олексійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• Антипин Иван Алексеевич
• Soviet Fighter Aces of 1936—1953 years
• Данные на сайте Биография.ру
• Помнят сокола на родной земле ^{[недоступне посилання з серпня 2019]}