Junkers Ju 87

Схематичне зображення атаки з піке.

Перебуваючи на 4600 метрах, пілот відшукує ціль бомбардування через оглядове вікно в підлозі кабіни. Після випуску повітряних гальм і збавляння швидкості він перевертав літак на 180 градусів і переходив в пікірування під кутом 60-90 градусів. Для контролю кута пікірування щодо горизонту на склі ліхтаря кабіни була нанесена градусна сітка.

Коли літак наближався до землі, спалахувала лампочка на контактному альтиметрі, зазвичай на висоті 450 метрів. Пілот скидав бомби натисненням кнопки на ручці управління, одразу включався механізм автоматичного виходу з пікірування. Захват, який знаходився під фюзеляжем, відводив бомбу від площини обертання повітряного гвинта, і літак починав вирівнюватися з перевантаженням до 6 g.

Коли ніс літака опинявся вище горизонта, повітряні гальма прибиралися, дросель відкривався і крок гвинта встановлювався на збільшення висоти. Пілот брав управління і повертався до нормального польоту. Решта бомб під крилами могли бути використані на інші цілі.

Закріплення бомби під Ju 87

Як і більшість німецьких літаків, Ju 87 вперше були застосовані в бойових діях під час громадянської війни в Іспанії. В листопаді 1936 року туди було відправлено один Ju 87A-0, в січні 1938 року три Ju 87A-1, а жовтні ще 5 Ju 87B-1. Не зважаючи на малу кількість, Ju 87 показали себе дуже ефективними, що дало поштовх до масованого впровадження останніх в Люфтваффе.

Ju 87 під час польської кампанії.

Перед початком польської кампанії, в складі Люфтваффе було 9 авіагруп Ju 87 (346 літаків Ju 87A/B). На Ju 87 була здобута перша повітряна перемога Країн Осі під час Другої світової війни — 1 вересня 1939 року пілот Люфтваффе лейтенант Ф. Нойберт збив польський винищувач PZL P.11, пілотований капітаном Мечиславом Медвецьким.^{[джерело?]} З перших днів війни Ju 87 завдавали ударів по аеродромах і залізничних вузлах, також здійснили наліт на базу польського флоту в Гдині. Також вони здійснювали безпосередню підтримку військ знищуючи укріплені позиції польських військ. При цьому за всю кампанію було втрачено тільки 31 Ju 87.

В захопленні Данії і Норвегії (Операція «Везерюбунг») брала участь тільки одна авіагрупа I/St.G 1 яка отримала літаки Ju 87R з більшою дальністю польоту. Інші авіагрупи просто не моли дістатись фронту. Але під час операцій по захопленню Бельгії, Нідерландів і Франції в боях взяли участь майже 360 Ju 87 в складі дев'яти авіагруп. Вони завдавали ударів по аеродромах, фортифікаційних спорудах і лініях зв'язку. Під час битви за Дюнкерк Люфтваффе, і зокрема Ju 87, відігравало основну роль, оскільки наземні сили, через попередній стрімкий наступ, втратили в боєздатності і перегруповувались. Ju 87 в основному використовувались проти кораблів противника, і в цій ролі проявили себе з сильної сторони: 23-24 травня Ju 87 потопили 3 есмінці, а ще 4 було сильно пошкоджено, а 27 травня було здійснено 12 вильотів. Загалом під час бліцкригу в Франції було втрачено 123 Ju 87, ще 41 було сильно пошкоджено.

В червні-липні 1940 року Ju 87 завдавали ударів по британських суднах в акваторії Ла-Маншу, а з 12 серпня почали діяти проти цілей на островах. Було залучено 10 з наявних 11 авіагруп Ju 87, які мали 412 літаків. В основному вони діяли проти об'єктів протиповітряного захисту Британії. Незважаючи на міцність, точність і високу ефективність, літак мав низьку швидкість і недостатньою маневреність. Слабке оборонне озброєння робило його легкою ціллю для ворожих винищувачів. Під час Битви за Британію німці дізналися, що перевага в повітрі має бути досягнута раніше, ніж можуть бути використані штурмувальні літаки. Зокрема 18 серпня 77-ма ескадра майже в повному складі (109 Ju 87) була відправлена проти цілей поблизу Портсмута, в результаті 16 літаків було збито, а ще 6 не підлягали відновленню. Тому було вирішено знову повернутись до нальотів на кораблі в протоці.

Після Битви за Британію Ju 87 мало використовувалися в західній Європі, основним районом бойових дій став Середземноморський, де винищувачі союзників мали погане постачання. Перші дві авіагрупи Ju 87 (I/St.G 1 і II/St.G 2) було перекинуто ще на початку 1941, де вже 10 січня вони здійснили наліт на британський флот: 43 літаки змогли добитись 6 попадань в авіаносець «Іластріас», але останній залишився на плаву. Наступного дня вони потопили крейсер «Саутгемптон», і пошкодили крейсер «Глостер». Також Ju 87 взяли активну участь в битвах за Крит та Мальту.

Підбитий Ju 87B захоплений австралійськими військами в Лівії.

На початку 1941 року дві авіагрупи було перекинуто в Лівію для підтримки африканського корпусу. Прикладом великої уразливості Ju 87 для ворожих винищувачів є випадок, коли 5 грудня 1941 року над Лівією австралійський ас Клайв Колдвелл збив п'ять Ju 87 протягом декількох хвилин на своєму P-40 «Tomahawk».^{[джерело?]} В операціях на Балканах взяли участь 7 авіагруп штурмовиків (270 Ju 87).

22 червня 1941 року Люфтваффе мало на східному фронті 8 авіагруп Ju 87, сім з яких мали здійснювати підтримку наступу групи армій «Центр», а остання IV(St)/LG 1 входила в 5-й повітряний фронт в Норвегії. Як і на інших фронтах, першочерговою задачею для Ju 87 стали аеродроми, склади боєприпасів і стоянки техніки, потім увагу було переключено на знищення укріплень на шляху військ. На початку липня ескадру St.G 77 було перекинуто в Україну. В вересні іншу 2-гу ескадру було перекинуто під Ленінград, де вона залучалась до атак по кораблях Балтійського флоту. Зокрема Ju 87 змогли потопити лінкор «Марат» і пошкоджено лінкор «Октябрьская революція», також були пошкоджені крейсери Кіров і Максим Горький.

Ju 87 з лижним шасі на східному фронті. 22 грудня 1941.

На початку 1942 року на озброєння надійшли нові модифікації Ju 87D, першою їх отримала авіагрупа II/St.G 2, яку було виведено з Африки на переозброєння, а потім відправлено на східний фронт. На заміну в Африку була відправлена новостворена група III/St.G 3.

Ju 87 над Сталінградом. Жовтень 1942.

77-ма ескадра в 1942 році брала участь в відбитті радянського наступу на Харків, потім базуючись на авіабазі поблизу Сарабуза здійснювали бомбардування Севастополя. З липня 1942 року основні сили штурмової авіації було зосереджено під Сталінградом, де вони здійснювали безпосередню підтримку військ.

Перед початком операції «Цитадель» Люфтваффе мало на озброєнні 523 Ju 87, з них 442 літаків в складі 10 штурмових авіагруп і двох авіагруп винищувачів танків готувались до боїв біля Курська. Літаки 1-ї і 77-ї ескадр завдали ударів по об'єктах в тилу радянських військ, зокрема залізничних вузлах, ще перед початком операції. Під час Курської битви вони здійнювали масовані атаки з піке на радянські танки і укріплення. Проте в цей час радянська авіація змогла захопити перевагу в повітрі і Ju 87 зазнавали великих втрат: за липень-серпень 1943 року було втрачено більше 300 Ju 87.

Після поразки на Курській дузі німецькі війська перейшли до оборони, і Ju 87 в ролі пікіруючуго бомбардувальника перестав бути пріорітетом. Останньою великою атакою Ju 87 як бомбардувальників стала атака на радянський флот поблизу Ялти: літаки авіагрупи III/St.G 3 змогли потопити міноносець «Харків» і есмінці «Безпощадний» і «Способний». З 18 жовтня останні частини пікіруючих бомбардувальників були переформовані в штурмові.

Хоча вже з 1943 року основним штурмовиком Люфтваффе став Fw 190, Ju 87 використовувались в усіх великих боях східного фронту аж до закінчення війни. На початку 1944 року вони брали участь в боях поблизу Корсуня, також в Східній Прусії, Польщі і Угорщині.[2]

Варіант Ju 87 G (з початку 1943 року, на Східному фронті) став відомий як «мисливець на танки» (нім. Kanonenvogel -Пташка з гарматою). Озброєний двома 37-мм гарматами BK 37, встановленими в гондолах під крилами (живлення здійснювалося з шестизарядних магазинів зі снарядами із вольфрамовимі серцевинами), літак мав можливість польоту з невисокою швидкістю, набував стабільного положення в повітрі і здобував можливість атакувати броньовану ціль з найменш захищеного боку (у верхню кришку радіатора двигуна можна було знищити навіть ІС). Саме «моральна застарілість конструкції» Ju-87 сприяли успіху при атаці танків — фактично, тихохідна «Штука» стала предтечею майбутніх бойових вертольотів.

Саме на Ju 87G літав відомий німецький ас Ганс-Ульріх Рудель, який за даними Люфтваффе знищив з липня 1943 по травень 1945 понад 512 радянських танків^{[джерело?]}.

Італійські пілоти перед своїм Ju 87B

В серпні 1940 року Німеччина передала Італії 52 Ju 87B-2 і 50 Ju 87R-2, пізніше було передано ще 46 Ju 87D. Ними було озброєно 5 авіагруп італійських ВПС. Вони брали участь в боях в південній Африці, над Середземним морем, а після переходу на сторону союзників і на території Італії проти німецьких військ.

Угорщина отримала 6 Ju 87A/B в 1940 році, а в 1943 ще 45 Ju 87B і 26 Ju 87D. В боях проти радянських військ використовувались тільки Ju 87D, а старіші моделі використовувались як навчальні.

ВПС Болгарії мали 12 Ju 87B/R, а також 32 Ju 87D. Останні входили в 1-й авіаційний полк, але в боях проти СРСР участі не брали, перші бойові вильоти було здійснено в серпні 1944 року вже проти Німецьких військ.

115 Ju 87D отримали ВПС Румунії. З червня 1943 року 3-тя авіагрупа, оснащена цими літаками, брала участь в боях на території України, а з травня 1944 року до неї приєдналась 6-а авіагрупа. Після переходу на сторону союзників, Ju 87 використовувались проти німецьких військ. 74-та ескадрилья оснащена Ju 87 здійснювала бойові вильоти до самого закінчення війни.

Словаччина отримала 7 Ju 87H від Німеччини, ще 36 Ju 87D мали будуватись по ліцензії на словацькій фірмі «Мраз», але до початку масштабної партизанської війни, яка перервала виробництво, було виготовлено тільки 5 літаків.

Два Ju 87A було куплено Японією для випробувань.[2]