5-та повітряна армія (СРСР)

П'́ята пові́тряна а́рмія (5 ПА) — авіаційне об'єднання, повітряна армія військово-повітряних сил СРСР під час Другої світової війни. Переформовано у 5-й авіаційний корпус у 1994-ому.[1]

5-та повітряна армія СРСР
На службі 6 червня 1942 — післявоєнний час
Країна СРСР
Належність Північно-Кавказький фронт
Закавказький фронт
Степовий військовий округ
Степовий фронт
2-й Український фронт
Вид ВПС
Тип ВПС СРСР
Роль повітряна
Чисельність армія
Війни/битви Німецько-радянська війна
Битва за Кавказ
Північно-Кавказька операція
Бєлгородсько-Харківська операція
Повітряна битва за Кубань
Битва за Дніпро
Кіровоградська наступальна операція 1944
Корсунь-Шевченківська операція
Умансько-Ботошанська операція
Яссько-Кишинівська операція
Дебреценська операція
Будапештська операція
Віденська операція
Празька операція
Командування
Визначні
командувачі
генерал-полковник авіації Горюнов С. К.

Історія

5-та повітряна армія сформована на підставі наказу НКО СРСР від 3 червня 1942 р. на базі управління, з'єднань і частин ВПС Північно-Кавказького фронту у складі п'яти авіаційних дивізій і двох авіаційних полків.

У липні-грудні 1942 року армія підтримувала дії сухопутних військ в ході Північно-Кавказької стратегічної оборонної операції. 5 вересня була включена до складу Закавказького фронту, з 4 лютого 1943 року перепідпорядкована командуючому військами Північно-Кавказького фронту.

У квітні 1943 року у взаємодії з 4-ю повітряною армією й авіацією Чорноморського флоту з'єднання армії брали участь боротьбі за панування у повітрі над Кубанню.

24 квітня 1943 року армія була виведена в резерв Ставки ВГК й включена до складу військ Степового військового округу9 липня Степового, з 20 жовтня 2-го Українського фронту).

Авіатори армії внесли значний внесок у розгром військ супротивника в ході проведення Бєлгородсько-Харківської стратегічної наступальної операції (3-23 серпня 1943) і битви за Дніпро (25 серпня-23 грудня 1943).

У 1944 році армія брала участь в Кіровоградській (5-16 січня), Корсунь-Шевченківській (24 січня-17 лютого), Яссько-Кишинівській (20-29 серпня) наступальних операціях.

Протягом 1944—1945 років авіація армії також брала активну участь у повітряній підтримці бойових дій 2-го Українського фронту на території Югославії, Угорщини, Австрії, Чехословаччини (Белградська (28 вересня — 20 жовтня), Будапештська (29 жовтня 1944-13 лютого 1945), Віденська (16 березня-15 квітня 1945), Празька (6-11 травня 1945) наступальні операції).

Всього за роки німецько-радянської війни авіатори 5-ї повітряної армії здійснили близько 180000 літако-вильотів, взяли участь у трьох повітряних операціях. За високу бойову майстерність, героїзм і мужність понад 16000 тисяч військовиків нагороджені орденами і медалями. 139 льотчиків і штурманів удостоєні звання Героя Радянського Союзу, а М. Д. Гулаєв, К. О. Євстигнєєв, С. Д. Луганський і Г. А. Речкалов удостоєні цього звання двічі.

Склад

Станом на 6 червня 1942 року

  • 132-га бомбардувальна авіаційна дивізія
  • 236-та винищувальна авіаційна дивізія
  • 237-ма винищувальна авіаційна дивізія
  • 238-ма штурмова авіаційна дивізія
  • 265-та винищувальна авіаційна дивізія
  • два окремих авіаційних полки.

Станом на 9 травня 1945 року

  • 3-й гвардійський винищувальний авіаційний корпус
  • 3-й гвардійський штурмовий авіаційний корпус
  • 5-й штурмовий авіаційний корпус
  • 6-та гвардійська винищувальна авіаційна дивізія
  • 218-та бомбардувальна авіаційна дивізія
  • 279-та винищувальна авіаційна дивізія
  • 331-ша винищувальна авіаційна дивізія
  • 44-й авіаційний полк ЦПФ
  • 95-й транспортний авіаційний полк
  • 207-й розвідувальний авіаційний полк коректувальників артилерійського вогню
  • 312-й авіаційний полк нічних бомбардувальників
  • 511-й розвідувальний авіаційний полк

Командування

Див. також

Література

  • «Советские Военно-Воздушные Силы в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.», Москва, 1968.
  • Кожевников М. Н. Командование и штаб ВВС Советской Армии в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг. — М.: Наука, 1977.
  • Гиляревский В. П. Война: Морские летчики. О боевом пути 47-го штурмового авиаполка ВВС ВМФ. В 2-х томах. — 1992.
  • Донченко С. А. Флагман штурмовой авиации. — К.: Политиздат Украины, 1988.
  • Бойков П. М. На главных направлениях. — М.: Воениздат, 1984.
  • Давтян С. М. Пятая воздушная. Военно-исторический очерк боевого пути 5-й воздушной армии в годы Великой Отечественной войны. — М.: Воениздат, 1990.[2]

Посилання

Примітки

  1. Розформовані військові частини. Ukrainian Military pages.
  2. http://militera.lib.ru/h/davtyan/index.html Давтян С. М. Пятая воздушная. — М.: Воениздат, 1990
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.