Антонелло да Мессіна
Антоне́лло да Мессі́на (італ. Antonello da Messina, справжнє ім'я Антонелло ді Джованні делья Антоні; *близько 1430, Мессіна, о. Сицилія — † лютий 1479, там само) — італійський художник епохи Раннього Ренесансу. Один з перших італійських художників, що використовували технікою олійного живопису, яка прийшла з північної Європи. У пластичних ясних поетичних картинах, гострохарактерних портретах спромігся досягти глибини кольору, насиченого світлом.
Антонелло да Мессіна | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Antonello da Messina | ||||
| ||||
Антонелло да Мессіна. «Чоловічий портрет». Близько 1474-75 р. Національна галерея, Лондон | ||||
При народженні | Антонелло ді Джованні делья Антоні | |||
Народження |
1430 Мессіна, о. Сицилія | |||
Смерть | лютий 1479 | |||
Мессіна, о. Сицилія | ||||
Національність | італієць | |||
Країна | Сицилійське королівство | |||
Жанр | вівтарні образи та портрети | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | олійний живопис: інтенсивний колорит, сильна світлотінь, вишуканий рисунок | |||
Вплив | Рогір ван дер Вейден, Ян ван Ейк, Петрус Кристус | |||
Вплив на | художників північної Італії, Венеції | |||
Вчитель | Колантоніо | |||
Відомі учні | Pietro de Salibad | |||
Твори | «Чоловічий портрет», «Ecce Homo», «Св. Себастьян» | |||
Батько | Giovanni Di Michele Degli Antonid | |||
Діти | Jacobello d'Antoniod | |||
| ||||
Антонелло да Мессіна у Вікісховищі |
Біографія
Біографічних відомостей про нього майже не збереглося.[1] В 1450 р. переїхав у Неаполь, де познайомився з добутками нідерландських майстрів Ян ван Ейка, Рогір ван дер Вейдена і Петрус Кристуса, що перебували в колекції Арагонського короля Альфонса, і був уражений можливостями олійного живопису. На початку 1450-х років навчався в Ніколо Колантоніо. Відповідно до Джорджо Вазарі, подорожував у Нідерланди з метою довідатися секрет нової, ще невідомої в Італії техніки; однак цей факт не доведений. Хто навчав Антонелло олійного живопису, залишається поки невстановленим; але саме Мессіна першим з італійських живописців познайомив своїх співвітчизників зі світоносним сяйвом олійних фарб, поклавши початок новому напрямку західноєвропейського мистецтва.[1]
Антонелло був одним із найзначніших портретистів Раннього Відродження. Своїх героїв він звичайно писав великим планом, погрудно, на темному тлі. Вони з'являються в трьох-четвертним розвороті, як у портретах нідерландських майстрів. У «Чоловічому портреті» (близько 1474—75) розумна особа зображеного випромінює енергію, глядач відчуває напруженість духовного життя представленого чоловіка. Портрети Антонелло залучають своєю камерністю, наближеністю до глядача, гладкої, немов «нерукотворною», поверхнею.[1]
У картині «Ecce Homo» (близько 1473 р.) художник змушує глядача відчути всю нестерпність мук Ісуса. Голий Христос, з мотузкою навколо шиї й слізьми на лиці, пильно дивиться на нас. Іншими значущими роботами є «Розп'яття» (1475 рік), «Вівтар Сан-Кассіано» (1475–1476 роки), «Мертвий Христок, підтримуваний янголами» (1475–1478 роки), «Святий Себастьян» (1476–1477 роки), «Портрет старого» (1476 рік).
Примітки
- Енциклопедія «Мистецтва», гол. ред. А. П. Горкін. «Росмен», Москва, 2007. ISBN 978-5-353-02798-0
Джерела
- Гращенков В. Н. «Портрет в итальянской живописи Раннего Возрождения». М., 1996 (рос).
- Гращенков В. Н. « Антонелло да Мессина и его портреты», М, «Искусство», 1981 (рос).
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антонелло да Мессіна