Антонелло да Мессіна

Антоне́лло да Мессі́на (італ. Antonello da Messina, справжнє ім'я Антонелло ді Джованні делья Антоні; *близько 1430, Мессіна, о. Сицилія — † лютий 1479, там само) — італійський художник епохи Раннього Ренесансу. Один з перших італійських художників, що використовували технікою олійного живопису, яка прийшла з північної Європи. У пластичних ясних поетичних картинах, гострохарактерних портретах спромігся досягти глибини кольору, насиченого світлом.

Антонелло да Мессіна
італ. Antonello da Messina
Антонелло да Мессіна. «Чоловічий портрет». Близько 1474-75 р. Національна галерея, Лондон
При народженні Антонелло ді Джованні делья Антоні
Народження 1430(1430)
Мессіна, о. Сицилія
Смерть лютий 1479
  Мессіна, о. Сицилія
Національність італієць
Країна  Сицилійське королівство
Жанр вівтарні образи та портрети
Діяльність художник
Напрямок олійний живопис: інтенсивний колорит, сильна світлотінь, вишуканий рисунок
Вплив Рогір ван дер Вейден, Ян ван Ейк, Петрус Кристус
Вплив на художників північної Італії, Венеції
Вчитель Колантоніо
Відомі учні Pietro de Salibad
Твори «Чоловічий портрет», «Ecce Homo», «Св. Себастьян»
Батько Giovanni Di Michele Degli Antonid
Діти Jacobello d'Antoniod

 Антонелло да Мессіна у Вікісховищі

Біографія

Біографічних відомостей про нього майже не збереглося.[1] В 1450 р. переїхав у Неаполь, де познайомився з добутками нідерландських майстрів Ян ван Ейка, Рогір ван дер Вейдена і Петрус Кристуса, що перебували в колекції Арагонського короля Альфонса, і був уражений можливостями олійного живопису. На початку 1450-х років навчався в Ніколо Колантоніо. Відповідно до Джорджо Вазарі, подорожував у Нідерланди з метою довідатися секрет нової, ще невідомої в Італії техніки; однак цей факт не доведений. Хто навчав Антонелло олійного живопису, залишається поки невстановленим; але саме Мессіна першим з італійських живописців познайомив своїх співвітчизників зі світоносним сяйвом олійних фарб, поклавши початок новому напрямку західноєвропейського мистецтва.[1]

Антонелло був одним із найзначніших портретистів Раннього Відродження. Своїх героїв він звичайно писав великим планом, погрудно, на темному тлі. Вони з'являються в трьох-четвертним розвороті, як у портретах нідерландських майстрів. У «Чоловічому портреті» (близько 1474—75) розумна особа зображеного випромінює енергію, глядач відчуває напруженість духовного життя представленого чоловіка. Портрети Антонелло залучають своєю камерністю, наближеністю до глядача, гладкої, немов «нерукотворною», поверхнею.[1]

У картині «Ecce Homo» (близько 1473 р.) художник змушує глядача відчути всю нестерпність мук Ісуса. Голий Христос, з мотузкою навколо шиї й слізьми на лиці, пильно дивиться на нас. Іншими значущими роботами є «Розп'яття» (1475 рік), «Вівтар Сан-Кассіано» (1475–1476 роки), «Мертвий Христок, підтримуваний янголами» (1475–1478 роки), «Святий Себастьян» (1476–1477 роки), «Портрет старого» (1476 рік).

Примітки

  1. Енциклопедія «Мистецтва», гол. ред. А. П. Горкін. «Росмен», Москва, 2007. ISBN 978-5-353-02798-0

Джерела

  • Гращенков В. Н. «Портрет в итальянской живописи Раннего Возрождения». М., 1996 (рос).
  • Гращенков В. Н. « Антонелло да Мессина и его портреты», М, «Искусство», 1981 (рос).

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антонелло да Мессіна

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.