Антонов Віктор Леонідович

Антонов Віктор Леонідович (18 березня 1926, Харків 22 січня 2015, Харків[1]) — український архітектор і міський планувальник, доктор архітектури, керівник розробки генерального плану Харкова 1964 року, керівник обґрунтування харківського метрополітену.

Антонов Віктор Леонідович
Народження 18 березня 1926(1926-03-18)
Смерть 22 січня 2015(2015-01-22) (88 років)
Країна
(підданство)
 СРСР
 Україна
Навчання Харківський національний університет будівництва та архітектури і Академія будівництва і архітектури СРСР
Діяльність архітектор
Містобудівні проєкти Генеральний план Харкова 1964 року
Науковий ступінь доктор архітектури

Життя і кар'єра

Віктор Антонов закінчив архітектурний факультет Харківського інженерно-будівельного інституту у 1949 році. У 1955 році закінчив Академію архітектури СРСР.

Працював головним архітектором проектів у Запорізькому облпроекті (1949—1953), керівником архітектурної майстерні та головним інженером інституту «Харківпроект» (1956—1967), головним будівельником комбінату «Харківжитлобуд» (1967—1970).[2] Був членом Спілки архітекторів України з 1953 року.[3]

З 1970 р. Антонов був доцентом, а з 1990 року професором у Харківському інституті інженерів комунального будівництва. У 1992 році заснував і став першим завідувачем кафедри «Проблем архітектури міського середовища». Створення кафедри було пов'язане з відкриттям в інституті експериментального навчання за спеціальністю «Містобудування», напрямок «Архітектура». В основу цього навчання лягла науково-дослідницька робота «Фундаментальні дослідження людського фактора і його вплив на формування середовища (система: людина — середовище) і на сучасне навчання у вищому навчальному закладі (система: людина — середовище — навчальний процес)».[4]

Почесний член Української академії архітектури (1998).

Вибрані проекти

  • Будинок побуту «Центральний», Харків (арх. Е. В. Лебедєва, Б. Г. Клейн, В. Л. Антонов, 1972) — найбільший в Україні Будинок побуту[5]

Видатні учні

Бібліографія

  • Алферов И. А., Антонов В. Л., Любарский Р. Э. Формирование городской среды (на примере Харькова). — М.: Стройиздат, 1977. — 104 с.
  • Антонов В. Л. Історія соціального розвитку, мистецтва та архітектури. Стародавня Греція: / Навчальний посібник. — К.: ІСДО, 1993. — 156 с.
  • Антонов В. Л., Шубович С. А. Архитектурная композиция как система «среда-человек». — К.: НИИТИАГ, 1999. — 72 с.
  • Антонов В. Л., Криворучко Н. И., Чепелюк Ю. В., Шубович С. А. Эксперимент «Сквозной учебный архитектурный процесс». — К.: НИИТИАГ, 2000. — 39 с.
  • Антонов В. Л. Градостроительное развитие крупнейших городов. — К.–Х. — Симферополь, 2005. — 644 с.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.