Антонівка (Новоушицька селищна громада)
Анто́нівка — село в Україні, у Новоушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Новоушицького району[1]. Населення становить 558 осіб (285 дворів).
село Антонівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район/міськрада | Кам'янець-Подільський район | ||||
Громада | Новоушицька селищна громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1761 | ||||
Населення | 558 (станом на 01.01.2010) | ||||
Площа | 1,749 км² | ||||
Густота населення | 355,06 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 32621 | ||||
Телефонний код | +380 3847 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°50′11″ пн. ш. 27°08′05″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
262 м | ||||
Відстань до обласного центру |
95 км | ||||
Відстань до районного центру |
15 км | ||||
Найближча залізнична станція | Дунаївці | ||||
Відстань до залізничної станції |
50 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 32620, Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с. Отроків | ||||
Карта | |||||
Антонівка | |||||
Антонівка | |||||
Мапа | |||||
Географія
Село розташовується вздовж автомобільної дороги Т 2308, під населеним пунктом Миньківці Дунаєвецького району.
Символіка
Герб
Золотий щит горизонтально розділений на дві частини. У верхній частині, по середині розміщена восьмикутна золота зірка на лазуровому фоні – символ Богородиці. У нижній частині щита на зеленому фоні з лівого боку сніп колосся обв'язаний жовтою мотузкою, а з правого боку дерево з плодами. Сніп символізує зайнятість населення – вирощуванням зернових культур, а дерево – розвиток садівництва.
Прапор
Прямокутне полотнище поділено на дві частини верхня – блакитного кольору, нижня – зеленого. У верхній частині, по середині розміщена восьмикутна золота зірка на лазуровому фоні – символ Богородиці.
Історія
Раніше село перебувало у власності Мархоцьких, пізніше Стадніцьких. Старожили розповідають, що в 13 рр. ХХ ст. в селі проживав граф Семйонов (ім'я не відомо). Коли розпочалася японська війна, то він разом зі своїм гарнізоном пішов захищати кордони імперії, там і загинув. У цього графа був син, якого звали Антоном. На честь свого сина граф назвав село — Антонівка.
Часи Голодомору на селі
За даними офіційних джерел (тогочасноих ЗАГСів, які хоч і не завжди реєстрували правдиву кількість померлих, саме від голоду, бо було заборонено вказувати, що людина померла голодною смертю[2]) в селі в 1932–1933 роках загинуло близько 11 жителів села. На сьогодні встановлено імена лише 2 осіб. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932–1933 років, складених Отроківською сільською радою згідно даних місцевого РАГСу (хоча й звіритися з конкретними документальними свідченнями стає майже неможливо, оскільки не всі вони дійшли до наших днів, у силу різних обставин[3] Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.[4]
|
Кількість померлих і їх особисті дані не є остаточними, оскільки не всі дані збереглися і не все заносилося до книг обліку[5] тому є ймовірність, того, що мартиролог Голодомору в селі буде розширений[6]
Джерела
- Antonówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 44. (пол.)
Посилання
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- http://spetskor.dp.ua/art_1165.php Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine. За інформацією Інституту демографії Академії наук України, ці облікові роботи продовжуватимуться на державному рівні, тому що точної цифри ми не знаємо, — зазначала Ольга Шумейко. — До того ж, ЗАГСИ в ті часи не реєстрували правдиву кількість померлих саме від голоду, бо було заборонено вказувати, що людина померла від голоду. Приміром, я маю такий документ під грифом «цілком таємно»: «До Павлоградського райздоровінспектора, особисто. За інформацією начальника спецбюро райвиконкому товариша Набери облздоровідділом одержані відомості про те, що в багатьох селах вашого району спостерігаються випадки смерті з нез'ясованих причин. При чому всі ці випадки в місцевих органах ЗАГСУ не реєструються». Ось зайве підтвердження того, що ми й досі не можемо поставити крапку в цій історії. Для цього Інституту демографії потрібно проводити дослідження за допомогою спеціальних математично-статистичних формул.
- http://spetskor.dp.ua/art_1165.php Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine. До того ж документація тоді велася на неякісному папері, часто не вистачало бланків і писали в простих зошитах, а то й на газетах. А якщо реєстратор потім звільнявся або помирав, то записи могли просто не перенести в книгу. Всіляке траплялося. Також потрібно врахувати, що через десять років була війна й частина книжок могла загинути. Тобто пропуск у документації існує, якби вона вся збереглася, то записів, напевно, було б удвічі більше… (директор Дніпропетровського архіву Ніна Киструська).
- http://adm.km.ua/doc/doc_holod_list1.doc Поіменний список жертв Голодомору 1932–1933 років в розрізі сільських рад і населених пунктів Новоушицького району, складений Державним архівом Хмельницької області
- http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_5_6_2008/22-26.pdf документальний комплекс книг реєстрації актових записів виявився неповним. У більшості областей відсутні книги повністю по окремих містах і районах: від одного міста в Луганській області до 15-ти районів (найбільше) — у Полтавській області. За окремими районами актові записи про смерть збереглися лише по 2-3-х населених пунктах.
- http://spetskor.dp.ua/art_1165.php Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine. Джерела збереглися невповні і не всі з тих, що мають статистичні дані, взяті дослідниками до розгяду. Зокрема, досвід досліджень показує, що включення до розгляду документів навчальних закладів, педагогічних училищ, шкіл теж може дати певні кількісні показники. Але, безумовно, це грандіозна робота, і зараз на поточному етапі говорити про певну кількість ще дуже рано (історик, к.і.н., Владислав Грибовський).