Антоній Амірович

Антоній Маріан Амірович (пол. Antoni Marian Amirowicz; 29 серпня 1904, Крешовиці, Австро-Угорщина — 9 листопада 1993, Лондон, Велика Британія) — польський футболіст вірменського походження[1], грав на позиції нападника й півзахисника. Гравець національної збірної Польщі.

Антоній Амірович
Особисті дані
Повне ім'я Антоній Мар'ян Амірович
Народження 29 серпня 1904(1904-08-29)
  Крешовиці, Bezirk Krakaud, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Смерть 9 листопада 1993(1993-11-09) (89 років)
  Лондон, Велика Британія
Громадянство  Польща
Позиція нападник, півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1921—1923 «Краковія» ?(?)
1923—1925 «Легія» ?(?)
1925 WTC ?(?)
1925—1928 «Легія» 40(2)
1929—1931 «Чарні» (Л) 34(1)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1924  Польща 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

Добровольцем брав участь в обороні Варшави в 1920 році. У 1925 році закінчив Варшавське педагогічне училище[джерело?]. До 1939 року служив у слідчій поліції.

Учасник Вересневої війни, під час якої потрапив у радянський полон. Вступив в армію Андерса. Служив у складі 3-ї Карпатської стрілецької дивізії в званні сержанта[2].

Учасник боїв під Монте-Кассіно, Лоретто й Анконою. Був поранений у бою під Сенігалією. Вивезений у госпіталь до Англії, де потім й залишився.

Нагороджений рядом польських і британських військових нагород.

Жив у Брентфорді, де працював на кіностудії до виходу на пенсію.

Футбольна кар'єра

Клубна кар'єра

Футбольну кар'єру розпочав у 1921 році в «Краковії». У 1923 році перейшов до варшавської «Легії». Після того, як «Легію» виключили з Чемпіонату Варшави через фінансові борги в 1925 році, багато зірок клубу, в числі яких був й Амирович, перейшли в інший столичний клуб «WTC». Більшість гравців повернулися в «Легію» вже через декілька місяців[3]. Антоні Амирович був учасником матчу «Погонь» (Львів) — «Легія» (Варшава), який увійшов в історію, як найбільша поразка «Легії». Поєдинок відбувся 3 вересня 1927 року і завершився з рахунком 11:2 на користь «Погоні»[4]. У наступному році в складі клубу виграв бронзові медалі Чемпіонату Польщі. У 1929 році перейшов до складу клубу «Чарні» зі Львова, в складі якого відіграв ще три сезони (34 матчі, 1 гол). Футбольну кар'єру завершив у 1931 році.

Кар'єра в збірній

У футболці національної збірної Польщі зіграв одного разу: 10 червня 1924 року у Варшаві в програному (2:3) поєдинку проти США. Перший гравець «Легії», який зіграв у складі національної збірної[1].

Досягнення
  • Кубок Польського товариства євгеніки
    • Володар (1): 1926[5]

Примітки
  1. Kalendarium Stulecia Legii - 10 czerwca (пол.). legia.com. Процитовано 1 березня 2017.
  2. Janusz Stankiewicz. Janusz Stankiewicz. Genealogia, przodkowie, badania genealogiczne, forum dyskusyjne. www.stankiewicze.com. Процитовано 1 березня 2017.
  3. 1918-1930 - Historia Legii Warszawa - Legia Warszawa (пол.). legia.com. Процитовано 2 березня 2017.
  4. redakcja@legionisci.com. Historia Legii: Najwyższa porażka w historii - legionisci.com. Процитовано 1 березня 2017.
  5. Legionisto, wystąp! Przegląd kadr Stulecia: Paweł Akimow (пол.). legia.com. Процитовано 2 березня 2017.

Література
  • Gowarzewski A Mistrzostwa Polski. Ludzie (1918—1939). 100 lat prawdziwej historii (1). — Katowice : Wydawnictwo GiA, 2017. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.