Антонін Новотни

Народився в бідній родині. В 1921 вступив в компартію Чехословаччини. Під час Другої світової війни брав участь в підпільному русі, в 1941—1945 перебував у ув'язненні в концтаборі Маутгаузен.

В 1945—1951 — 1-й секретар Празького міськкому КПЧ. В 1946—1968 член ЦК КПЧ. З 1951 — член Президії ЦК КПЧ, а з 1953 — 1-й секретар ЦК КПЧ. Після смерті К. Готвальда посада 1-го секретаря на деякий час втратила політичне значення, і Новотний вважався 2-ю людиною в Чехословаччині після президента А. Запотоцького. Будучи по натурі консерватором, був змушений проводити заходи щодо пом'якшення режиму сталінської моделі, яка при ньому все помітніше терпіла крах, особливо в економічній сфері. У 1960 оголосив широку амністію політв'язням, і одночасно заявив про «остаточну побудову соціалізму» в Чехословаччині, в зв'язку з чим країна була перейменована в ЧССР.

Був причетний до репресій 1950-х, тому затягував реабілітацію деяких репресованих політичних діячів. У 1967 піддався критиці з боку письменників і студентів за затягування перегляду таких політичних процесів минулих років, як справа Сланського, за непослідовне проведення економічної реформи, розгін демонстрацій і зборів. Небажання змінювати автократичний стиль управління, ігнорування вимог словаків про введення федеративного устрою держави призвели до виникнення «антиновотовської» опозиції в ЦК КПЧ. З жовтня 1967 по січень 1968 року з перервами проходив пленум, основним питанням якого було законність суміщення двох і більше посад. 4 січня 1968 Новотний був знятий з поста першого секретаря ЦК КПЧ. Новим 1-м секретарем ЦК КПЧ 5 січня був обраний Александер Дубчек.

• Antonín Novotný