Антоніо Поллайоло

Антоніо дель Поллайоло (італ. Antonio del Pollaiolo) (1433, Флоренція — 1498, Рим) — флорентійський живописець, скульптор, ювелір і гравер. Представник флорентійської школи пізнього кватроченто. Брат П'єро дель Поллайоло.

Антоніо Поллайоло
Народився	17 січня 1429 Флоренція, Флорентійська республіка
Помер	4 лютого 1498[1] (69 років) Рим, Папська держава[2]
Поховання	Сан П'єтро ін Вінколі
Діяльність	художник, скульптор, гравер, графік, архітектор, рисувальник, ювелір, медальєр
Галузь	скульптура
Вчителі	Андреа дель Кастаньйо і Bartolo di Micheled
Знання мов	італійська[3]
Magnum opus	Apollo and Daphned, Ascension of Mary Magdalened, Капітолійська вовчиця і Battle of the Nudesd
Брати, сестри	П'єро Поллайоло[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Почав свою творчу діяльність як ювелір. Після 1475 він присвятив себе скульптурі.

Зазнав впливу Донателло і Андреа дель Кастаньо. У живописі помітне прагнення до точної передачі пластичних форм. Це може бути проілюстровано на прикладі картин «Аполлон і Дафна», очевидно, написаної до 1470, і "Мучеництво св. Себастьяна "(бл. 1475, обидві — Лондонська Національна галерея).

У картині "Мучеництво св. Себастьяна "на середньому плані вміщено зображення барельєфів з античної тріумфальної арки. Картина «Геракл і Антей» (1465, Флоренція, галерея Уффіці) і створена ним бронзова статуетка з Барджелло (1475–1480) мають загальний сюжет.

С 1477 разом з братом П'єро займається виготовленням срібних рельєфів для вівтаря флорентійського баптистерію. В 1484 вони отримали кілька замовлень на створення надгробків для римських пап.