Антоцеротовидні

Антоцеротофіти, антоцеротоподібні, антоцеротовидні — відділ мохоподібних. Іноді розглядається як клас відділу мохоподібних (Anthocerotopsida) (застаріла систематика).

?
Антоцеротовидні

Phaeoceros laevis (L.) Prosk.
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
— Streptophytina
— Embryophyta
— Антоцеротовидні (Anthocerotophyta)
Stotler & Stotl.-Crand.[1]
Класи і порядки
  • Leiosporocerotopsida
    • Leiosporocerotales
Синоніми
Anthocerotae
Посилання
Вікісховище: Anthocerotophyta
EOL: 3678
ITIS: 500000
NCBI: 13809

Це сланеві рослини, які мають дихотомічно розгалужений і просто побудований пластинчастий талом у вигляді розетки діаметром 1-3 см. Клітини слані майже всі однакові, тобто не диференційовані на окремі тканини і органи. Вони містять здебільшого по одному пластинчатому хлоропласту з піреноїдом. Це ознака примітивної будови. Гаметофіт двостатевий, з антеридіями і архегоніями, зануреними в тіло талома. Ризоїди гладкостінні. Спорофіт представлений спорогоном, що складається з довгої стручкоподібної коробочки, яка розкривається згори донизу двома поздовжніми щілинами, і бульбоподібного присоска. Спорогон має довжину від кількох міліметрів до 13 см, зелений, з хлоропластами, здатний до самостійного живлення. В епідермісі спорогону є типові продихи з двома замикаючими клітинами. Над присоском міститься зона меристематичної тканини, клітини якої, постійно ділячись, зумовлюють інтеркалярний ріст спорогону в довжину. Всередині спорогону є довга неплідна колонка, оточена зверху та з боків спорогенною тканиною, з клітин якої утворюються спори зі спірально потовщеними одно- або багатоклітинними елатерами. Спори довший час залишаються в тетрадах. При проростанні спор утворюється коротка нитчаста протонема з однієї або трьох клітин.

Антоцеротоподібні — піонерні рослини при заселенні оголеного вологого ґрунту.

Філогенія

Недавні дослідження молекулярних, ультраструктурних і морфологічні даних дали нову класифікацію антоцеротоподібних[2]:

Порядок Leiosporocerotales
Leiosporocerotaceae
  • Leiosporoceros (1 вид)

Порядок Anthocerotales

Anthocerotaceae
  • Anthoceros (83 види)
  • Folioceros (17 видів)
  • Sphaerosporoceros (2 види)

Порядок Notothyladales

Notothyladaceae
  • Notothylas (21 вид)
  • Phaeoceros (41 вид)
  • Paraphymatoceros (1-2 види)
  • Hattorioceros (1 вид)
  • Mesoceros (2 види)

Порядок Phymatocerotales

Phymatocerotaceae
  • Phymatoceros (2 види)

Порядок Dendrocerotales

Dendrocerotaceae
  • Dendroceros (43 види)
  • Megaceros (8 видів)
  • Nothoceros (7 видів)
  • Phaeomegaceros (7 видів)
 
 
 
Leiosporocerotaceae

Leiosporoceros

 
 
 
 
 
Anthocerotaceae
 

Folioceros

 
 
 

Sphaerosporoceros

 
 

Anthoceros

 
 
 
 
 
 
 
Notothyladaceae
 

Notothylas

 
 

Phaeoceros

 
 
 
 
Phymatocerotaceae

Phymatoceros

 
Dendrocerotaceae
 

Phaeomegaceros

 
 
 

Nothoceros

 
 
 

Megaceros

 
 

Dendroceros

 
 
 
 
 
 
 
В даний час філогенія і склад Anthocerotophyta може переглядатись.[2][3]

Примітки
  1. Stotler, Raymond E.; Barbara J. Candall-Stotler (1977). A checklist of the liverworts and hornworts of North America. The Bryologist (American Bryological and Lichenological Society) 80 (3): 405–428. JSTOR 3242017. doi:10.2307/3242017.
  2. Duff, R. Joel; Juan Carlos Villarreal, D. Christine Cargill, & Karen S. Renzaglia (2007). Progress and challenges toward a phylogeny and classification of the hornworts. The Bryologist 110 (2): 214–243. doi:10.1639/0007-2745(2007)110[214:PACTDA]2.0.CO;2.
  3. Villareal, J. C.; Cargill, D. C.; Hagborg, A.; Söderström, L.; Renzaglia, K. S. A synthesis of hornwort diversity: Patterns, causes and future work (pdf). Phytotaxa 9: 150–166.

Джерела
  • Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 129-130. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.
  • Зеров Д. К. Флора печіночних і сфагнових мохів України.- Київ: Наукова думка, 1964. — 355 с.
  • Бойко М. Ф. Українські назви мохоподібних // Чорноморський ботанічний журнал, 2015, 11, № 2: 178—216.
  • Boiko M. F. (2014). The second checklist of bryobionta of Ukraine. Чорноморський ботанічний журнал, (10,№. 4), 426—487.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.