Антропоніміка

Антропоніміка досліджує:

• особливості утворення антропонімів,
• основні принципи номінації людини,
• шляхи переходу апелятива в антропонім і навпаки,
• хронологічні характеристики антропонімів, їх зміни в часі, виникнення різних форм найменування людини,
• словотвір різних класів антропонімів,
• функціонування тих чи інших антропонімів у мові на різних хронологічних зрізах.

Антропоніміка також розв'язує суто практичні проблеми:

• правопис антропонімів,
• передача антропонімів іншою мовою.

Антропономіка, поряд із топонімікою, виділилася в окрему галузь ономастики в 1960—1970-х роках. До цього в наукових працях на позначення антропономіки часто вживався термін «ономастика».

У 1960-х почалося системне наукове дослідження українських антропонімів. З'явилися праці Лукії Гумецької, Юліана Редька, Михайла Худаша, Павла Чучки, Розалії Керсти.

• Желєзняк І. М. Антропонім // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 29—30.
• Масенко Л. Т. Антропоніміка // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8. — С. 602.
• Нариси з праслов‘янської антропонімії. Ч.1 / В. П. Шульгач. – К. : Довіра, 2008. – 413 с. – (Б-ка української ономастики). – ISBN 966-507-246-1.

• Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 54-55.
• АНТРОПОНІМІКА // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
• Антропоніміка літературна // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври / голова ред. А. Волков. — 2001. — С. 36. — 634 с.