Антуан Сезар Беккерель

Він отримав початкову освіту в школі в Фонтенбло під керівництвом Біллі, учнями якого були також знамениті Пуассон (математик) і Араго (фізик). 1806 року він вступив до Політехнічної школи, а після закінчення в ній курсу перейшов у прикладну школу (École d'application) в Мец з інженерної частини і випущений звідти у гвардію з чином лейтенанта 2-го рангу.

Негайно після цього Беккерель відправився в діячу армію в Іспанію, виступивши під начальством генерала Сюше; Беккерель залишався в армії два з половиною роки і брав участь в облозі шести іспанських міст. Біографи Беккереля відгукуються з найбільшою похвалою про його військові заслуги, але тривала діяльність цього роду була не з його фізичними силам: він був змушений через слабке здоров'я вийти у відставку у віці 24 років.

Залишивши військову службу в чині капітана і з орденом Почесного легіону, Беккерель зайняв навмисне для нього засноване місце помічника інспектора по частині викладання в Політехнічній школі. Однак почуття обов'язку військової людини, прокинулося в ньому при навалі на Францію з'єднаних сил декількох європейських держав, знову змусили Беккереля вступити на дійсну службу, і знову ж слабкість здоров'я примусила його незабаром розлучитися з військовою справою і в цей раз назавжди. Беккерелю було в цей час 27 років, він був уже одружений, але ще не склав певного рішення щодо вибору занять. Однак коливання тривали недовго: під впливом спогадів про колишні успішні заняття під керівництвом Біллі і розсудлива рада двоюрідного брата його матері, відомого художника Жироде-Тріозон (Girodet-Trioson, творця «Поховання Атал») Беккерель зважився віддатися науковим заняттям.

Обравши мінералогію і зацікавившись особливо електричними властивостями мінералів, він перейшов до занять електрикою взагалі і таким чином вступив на шлях, від якого в увесь наступний час своєї майже шістдесятирічної наукової діяльності відхилявся рідко і ненадовго. Беккерель написав 529 нотаток, вчених мемуарів і окремих творів, все майже виключно з електрики, а проте в цьому числі знаходиться декілька робіт з агрономії, метеорології та геології, якої він займався під керівництвом Броньяра.

У 1836 році Беккерель був обраний членом Королівського інституту, коли у 1851 році змінив статус на Нідерландська королівська академія наук, він став її іноземним членом[2].

Його син фізик Едмон Беккерель та онук Антуан Анрі Беккерель, на честь якого названа одиниця вимірювання радіоактивності бекерель.

• Беккерель Антоний-Цезарь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
• Храмов Ю. А. Беккерель Антуан Сезар // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 28. — 400 с. — 200 000 экз. (в пер.)