Анук Лепер

Народилася в Антверпені в 1979 році, з дитинства ходила в школу моделей, при цьому спочатку не пов'язувала свою долю з модельною діяльністю, ставлячи перед собою завдання — навчитися себе подавати[2].

Вищу архітектурну освіту почала отримувати в Антверпені. Під час навчання в її колі спілкування були студенти, пов'язані з індустрією моди, саме завдяки їм у 2000 році вона вперше вирушила на один з показів в Париж в якості починаючої моделі. У Парижі вона досить швидко потрапила в поле зору модельного агентства IMG Models, яке відразу ж підписало з нею контракт, і взяла участь у показі Chanel[2].

Незабаром після цього вона отримала пропозицію поїхати працювати в Нью-Йорк. Нова робота змусила модель призупинити отримання вищої освіти. Незабаром після переїзду в США Анук здобула світову популярність, ставши однією з найбільш затребуваних моделей світу в 2001—2002 роках[2].

За дуже короткий час вона з'явилася на обкладинках в більшості провідних світових модних журналів, таких як Vogue[3], Elle[4] і Numéro[5].

У різний час брала участь в наступних показах: Alessandro Dell'Acqua, Alexander McQueen, Antonio Berardi, Balenciaga, Max Azria, Calvin Klein, Carolina Herrera, Celine, Chanel, Chloé, Christian Dior, Christian Lacroix, Costume National, Diane von Furstenberg, Dolce & Gabbana, Donna Karan, Dries van Noten, Emmanuel Ungaro, Fend i, Givenchy, Hugo Boss, Hussein Chalayan, Imitation of Christ, John Galliano, Katayone Adeli, Lawrence Steele, Luella, Martine Sitbon, Michael Kors, Missoni, Miu Miu, Moschino, Narciso Rodriguez, Olivier Theyskens, Prada, Ralph Lauren, Roberto Cavalli, Strenesse, Yohji Yamamoto та інших.

До початку 2010-х років значно скоротила кількість виходів на подіум, продовжуючи співпрацю лише з модними будинками Stella McCartney, John Galliano, Prada і деякими іншими. Завершила дефілювати на подіумі в 2012 році. У 2020 році знялася для обкладинки Vogue Україна[6].