Аполлос (Байбаков)

Архієпископ Аполлос (Андрій Дмитрович Байбаков; 1737, село Змітнів, Чернігівський полк − † 14 травня 1801, Архангельськ) — український церковний діяч, теоретик поезії, педагог, богослов другої половини XVIIIст[1]. Ректор Московської духовної академії (1783—1791).

Архієпископ Аполлос
Єпископ Архангельський та Холмогорський
26 жовтня 1798 — 14 травня 1801
Попередник: Веніамін (Краснопєвков-Румовський)
Наступник: Євлампій (Введенський)
 
Альма-матер: Слов'яно-греко-латинська академія і Імператорський Московський університетd
Діяльність: православний священик
Ім'я при народженні: Андрій Дмитрович Байбаков
Народження: 1737(1737)
 Україна село Змітнів, Чернігівський полк, тепер Сосницький район , Чернігівська область
Смерть: 14 (26) травня 1801(1801-05-26)
Архангельськ
Чернецтво: 1775
Єп. хіротонія: 5 червня 1788

Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої).

Життєпис

1757–1767 навчався у московські Слов'яно-греко-латинській академії, з 9 лютого 1768 — 26 березня 1770 — на філософському факультеті у Московському університеті.

1770 — працював коректором при університетській типографії, з 1772 — вчитель поетики та риторики у Слов'яно-греко-латинській академії.

1774 — пострижений в чернецтво з іменем Аполлос.

У квітні 1775 — ректор Троїцької семінарії і у 1782—1783 був на посаді намісника Троїцької лаври.

17 грудня 1783 — возведений в сан архімандрита Заіконоспаського монастиря та призначений ректором Московської духовної академії.

У грудні 1785 викликаний до Санкт-Петербургу, а у 1786 призначений настоятелем Воскресенського Ново-Єрусалимського монастиря.

5 червня 1788 — хіротонія в єпископа Орловського та Севського.

26 жовтня 1798 переміщений до Архангельської та Холмогорської єпархії.

Був членом Російської академії; написав декілька праць по теорії словесності московської мови, із яких найбільше відома «Правила пиитическия» (вийшло 10 видань з 1774 по 1826).

Помер 14 травня 1801 у Архангельську[2].

Бібліографія

Окрім перекладів та проповідей, написав декілька богословських праць:

  • «Богословские рассуждения» (Москва, 1781),
  • «Натура и благодать» (1784),
  • «Об ангелах» («Приб. к твор. Св. Отцев», 1863),
  • «Исследование книги масона (С. Мертена) о заблуждениях и истине» (Тула, 1790);
  • «Лишенный зрения Ураний, несчастный государь»
  • «Неразрывный союз двух братьев»
  • «Кто есть истинный друг»

Неопубліковані:

  • «О начале церковного молитвословия»
  • «Чин Божественной литургии»

Святий синод вирішив, що в цих працях були «у деяких речах пояснення написані без доказів із непристойними сумнівними висловами».

Примітки
  1. (рос.) Православная энциклопедия. АПОЛЛОС.
  2. Аполлос (Байбаков) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.