Змітнів

Вперше згадується у 1552 р. Поблизу села є городище періоду Київської Русі. Входило до складу Сосницького полку. Споруджено церкву Тихвинської ікони Божої матері на вул. Придеснянській, 47а. [1]

Змітнів ( Взметнів) поселення на горі над р. Десною. За легендою поселення було зметене (знищене) з гори татарами Батия. Раньословянське сіверське поселення перших віків нашої доби. Називався Змітнев в княжі часи ( за Іпатієвським літописом ) літописним градом Неятином.

У 1071р. « воєваша половци у Растовца і Неятина» . З географічної примітки 14 ст. відомий перелік градів по Десні- Чернігів, Омельники, Брянечськ, Рястовець, Унеятин, Новгород. Проте згадується в літописах і інший Неятин, як град берендеїв біля Києва. Відома і міграція тюркських племен з Правобережжя на Сіверщину. Можливо літописна назва занесена ковуями- берендеями . Назва Неятин за формою утворення співзвучно з літописним топонімом Нежатин (Ніжин).

Змітнів згадується у грамоті 1552 р. як починок Лунча ( відомий також гідронім в РФ) . Частина зметневских бортників поселилися на новому бортному уході- починку. Відоме село в давнину своїми бобровими гонами, видриними і рибними промислами. Неятин став називатися Змітневим за московського владування 1503-1619р., можливо від імені власника ( у 1600 р. у Рязані відомий боярин Олексій син Зметнев). За поляків Змітнів–власність Пясочинських. У 1635 р.- король надав село Олександру Киселю. За переписом 1666 р. 30 дворів посполитих, 65 дворів бобилів і підсусідків козацьких. Це люди які платили податки, козаки податки не платили. З 1726 р. селом володів Кочубей (рід Кучук –беїв) Федір Васильович. Війтом був Гаврило Іванченко, отаманом - Василь Лихач . У 1732 р. налічувалося 40 козацьких дворів і 16 дворів бобровників, церква, школа, шпиталь.

1781 р. було 23 хати підданих підполковника Михайла Кочубея, 26 хат бобровників і 70 козацьких хат, сільська церква. 1770 р.- 807 прихожан сільської церкви. 1810 р.- 361 ревізька (чоловіча) душа.

У Змітневі знаходився маєток « не аби якої людини» контр- адмірала Володимира Ушинського. Дядько відомого педагога був похований на цвинтарі місцевої Троїцької церкви. . За його заповітом дружина адмірала у 1872 р. відкрила Володимерське Змітнівське сирітське жіноче училище. Дружина Амалія відписала весь свій маєток і 12 тис. рублів училищній раді. При училищі діяла за європейським зразком школа домашнього господарства ім. Амалії Ушинської. Пізніше училище було пересено до Сосниці і на його базі відкрито жіночу прогімназію. Сьогоднішній учбовий заклад Сосниці повинен зберегти імя своєї фундаторки з поваги до родини Ушинських.

У 1885 р.-1210 жителів у 202 дворах , церква, постоялка , вітряк. За переписом 1897 р.- 246 дворів, 1716 жителів, земська школа , торжок. У 1924 р.- 359 дворів і 1290 жителів. 1973 р.- 489 дворів і 1297 жителів. Знайдено в селі скарб з 1133 срібних монет 17 ст. У Змітневі у 1964 р . знімався фільм- «Зачарована Десна». Нині в селі проживає 554 жителі. Озеро Космовка кажуть утворилося від падіння метеориту.

У 2016 році про село зняли відеорепортаж ТСН. Школу збиралися закрити (за законом у школі має бути 25 учнів, а було 21), тому селяни дали оголошення про запрошення батьків з дітьми. Приїхало 5 родин із 24 дітьми. Третина хат пустує, тому проблеми із житлом швидко вирішились.[2]

• В селі народився Аполлос Байбаков (1737-1801), єпископ Церкви Російської імперії.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

• Погода в селі Змітнів
• Змітнів // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.