Аполянка

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПРО СЕЛО АПОЛЯНКА

Село Аполянка розташоване на північному сході Уманського району, за 25 км від районного центру. Межує зі сходу із землями с.Свинарка, із заходу та півночі – із землями с.Гродзево, с.Гереженівка, с.Доброводи, із південного сходу с.Бабанка.

Площа територіальних меж сільської ради складає 2262,8 га, площа села - 287,1га. Село Аполянка налічує 403 двори, з яких 204 жилих. Кількість жителів села становить 485 осіб, станом на 01.01.2021р..

Відомо, що на землях с.Аполянка в давні часи розташовувалося одне з найбільших поселень часів «Трипільської культури» .

Вздовж невеликої річки, що нині носить назву Ревуха і протікає з північного заходу на південний схід, простяглася не глибока балка розташована по обидва береги гомінкої річки. Село Аполянка було засноване в середині XVII ст. і було зображене на атласі Речі Посполитої XVI-XVII ст.

Протягом певного періоду село було «казенним» , відносилося до військових поселень .

За свідченням старожилів у різні часи до населеного пункту жителів переселяли або відселяли з нього до інших населених пунктів .

У 1890р. було збудовано церковнопарафіяльну школу на кошти громадян .

Під час жовтневої революції в селі особливих подій не відбувалося. Землі, які належали панам Карвовським було розприділено серед безземельних селян.

У 1927 році на території села було організовано спілку обробітку землі (СОЗ) головою якої обрано жителя села Перетейка Трохима Явдокимовича.

Першим головою сільської ради був обраний Бабій  Павло Михтодович.

У 1930-1931 рр. в селі було проведено суцільну колективізацію. Був створений колгосп ім. Сталіна, головою якого було обрано Ковальчука Михайла Дем'яновича.

Чорною плямою в історії села стали роки голодовки 1932-1933 рр. Офіційних даних про кількість жертв голодовки не має. Відомо тільки що вимирали цілі сім’ї.

Та найстрашнішим випробуванням для села стала Велика Вітчизняна війна.

Під час гітлерівської окупації понад 90 юнаків та дівчат були вивезені на роботи до Німеччини.

Третя частина села була спалена фашистськими карателями у січні 1944 р., 16 чоловік жителів с. Аполянка та 15 жителів с. Доброводи було розстріляно як заручники в урочищі «Панське».

Понад 100 осіб з понад 300 призваних в армію - не повернулися з фронтів війни. За чотири року окупації була майже повністю знищена матеріально - технічна база колективного господарства, кожна третя сім’я залишилася без житла.

В повоєнний час був відроджений колгосп ім. Сталіна головою якого був Вегера Марко Юхимович.

Наприкінці 50-х років колгосп був перейменований і став носити назву «Правда». На той час господарство очолив житель Шевченко Марко Пилипович,  який обирався депутатом Верховної ради Української РСР.

Кожний колгоспний двір був електрифікований і радіофікований. Господарство відносилося до найсильніших господарств Бабанського району .

У 60-х роках за кошти колгоспу в селі побудували: дитячий садок – яслі, фельдшерський пункт, контору колгоспу, магазин.

В цей період розпочалося масове будівництво житлових будинків в населеному пункті .

У селі функціонувала школа, збудована ще в 1931р. У 60-х роках в школі навчалося понад 200 учнів. Кількість жителів села складала 1 270 осіб .

У 1961р. колгосп почав носити назву «Промінь Жовтня» . Очолив його Качан Федір Петрович.

У цей період було збудовано більшість господарських споруд, було прокладено бруківку на центральних вулицях села, протягнуто 1,4 км. водогону по вулиці Жовтневій (зараз Молодіжна).

Проте, село було віднесено до «не перспективних». Його двічі приєднували до інших сіл на правах «бригадного» .

Була закрита сільська рада . Спочатку село було приєднано до Бабанської сільської ради ( 1964р -1977р.), а згодом до Доброводівської сільської ради ( з 1977р - 1985р.).

Колективне господарство ставало «другою бригадою» колгоспу «Шлях до Комунізму» с. Бабанка (1959 - 1961р.) та колгоспу «Прогрес» с. Доброводи (1977р -1983р.) . В цей час в населеному пункті було закрито школу, сільський Будинок культури, бібліотеку.

Після роз’єднання колгоспів у 1983 р. господарство одержало попередню назву колгосп «Промінь Жовтня», який очолив житель села Войтко Василь Євгенович. Село знову ожило.

Було проведено асфальтування доріг у населеному пункті, відновили роботу раніше закритих об’єктів, відбудувалися та облаштувалися об’єкти виробничого призначення. Зроблено вуличне освітлення.

У селі за кошти колгоспу « Промінь Жовтня» було споруджено 17 житлових будинків для працівників сільського господарства.

У 1985р. відновила роботу Аполянська сільська рада. У 1985 – 1989 роках житель с. Аполянка, механізатор – Громадський Микола Вікторович обирався депутатом Української РСР.

У 1989 р. розпочато будівництво неповної середньої школи та молодіжного центру, які на сьогодні залишаються недобудованими об’єктами.

Майже на 97 % у населеному пункті побудовані дороги з твердим покриттям.

У 1997р. головою КСПП « Аполянка» було обрано Мальченка Володимира Петровича.

У 2000р. на базі КСПП « Аполянка» було створено товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей»,  директором якого став Мальченко Володимир Петрович.

Село Аполянка в усі часи славилося працьовитими людьми.

У  80-х роках минулого століття депутатом Верховної Ради Української РСР став житель населеного пункту, механізатор Громадський Микола Вікторович.

На сьогодні на території населеного пункту господарює ТОВ «Прометей», яке очолює Мальченко Володимир Петрович. Господарство багатогалузеве.

Воно зберегло і нині примножує кращі традиції виробництва, відноситься до одного з економічно найсильніших в Уманському районі . Керівник обраний депутатом Уманської районної ради.

Соціальна сфера населеного пункту на сьогодні збережена. Серед об’єкті соціальної сфери — Аполянський ДНЗ (дитячий навчальний заклад), фельдшерський пункт, сільський клуб, сільська бібліотека, магазин «Продтовари» Уманського РайСТ,  магазин – ларьок ПП Ямкова С.Г.

У період з 1988р. по 2020р., що становить більше 32 років, сільським головою с.Аполянка працював – Філіпенко Петро Андрійович.

Секретарем сільської ради понад 26 років працювала – Войтко Любов Андріївна.

На даний час, після об’єднання дванадцяти сіл до Бабанської територіальної громади, згідно рішення сесії старостою с.Аполянка обрано Лелеку Ігоря Андрійовича, а діловодом призначено Громадську Ірину Сергіївну.

Спільними силами, при активній допомозі зі сторони директора ТОВ «Прометей» - Мальченка В.П., народного депутата України – Яценка А.В., депутатів обласної ради та районної ради, постійній підтримці органів районної влади – на території населеного пункту проводяться заходи спрямовані на покращення добробуту населення, підтримання в належному стані закладів соціальної сфери, розташованих на території села, забезпечення нормальної соціально – політичної ситуації в населеному пункті. Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

• Apolanka, wś, powiat humański, nad rz. Babanką, wpadającą, do Jatrani. Odległa o 6 wiorst od m. Humania, prawie przy pocztowej drodze z Talnego. Miesz. 710, wyznania prawosł., należą, do par. Hereżanówki. Własność rządowa. Ziemi 1419 dzies., wybornego czarnoziemu, mało tylko lasu. Zarząd gminny we wsi Babance, policyjny w Humaniu. Kl. Prz. // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku». — S. 45. (пол.)
• Apolanka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 46. (пол.)
• Погода в селі Аполянка