Арак – Хомс – Зайзун

Арак – Хомс – Зайзун – трубопровід у Сирії, призначений для постачання природного газу зі центральної частини країни до ряду промислових об’єктів у провінціях Хомс, Хама та Ідліб.

ТЕС Зейзун
ТЕС Ал-Зара
ГПЗ Арак
1
ГПЗ Хайян
ГПЗ SMAGP/Ебла
Хомс
Пункти, сполучені газопроводом (1 – місце повороту газопроводу Омар І на Дамаск та початку Омар ІІ)

У середині 1990-х почалась розробка родовищ газопромислового району на схід від Пальміри. Першим у 1995-му ввели в експлуатацію Арак, на території якого звели однойменний газопереробний завод, а наступного року запустили родовища Хаіт та Дубаїл. Для видачі їх продукції спорудили трубопровід, котрий спершу прямує у західному напрямку до міста Хомс (у цьому районі є кілька споживачів блакитного палива, наприклад, розташований на околиці провінційної столиці НПЗ), після чого довертає на північ, перетинає західну частину провінції Хама (де в 2001-му ввели в експлуатацію ТЕС Ал-Зара) та досягає ТЕС Зайзун (провінція Ідліб).

Довжина газопроводу, виконаного в діаметрі 600 мм, становить 325 км. Він має робочий тиск у 7,5 МПа та здатен перекачувати біля 2,2 млрд м3 на рік.[1]

Варто відзначити, що до Хомсу траса трубопроводу прямує в одному коридорі з іншими сирійськими газотранспортними системами, як то Омар (спершу з головною гілкою Омар І, а після її повороту на Дамаск – із північною підсистемою Омар ІІ), Джбейсса – Хомс і Табія – Захід, що полегшує маневр ресурсами. При цьому всі вони можуть приймати додаткові об’єми блакитного палива від введених в експлуатацію у 2009 – 2010 роках газопереробних заводів Хайян, Ебла (обслуговує родовище Аш-Шаєр) та SMAGP (ГПЗ-1).[2]

Можливо також відзначити, що з 2000 року запрацював інший трубопровід від ГПЗ Арак, котрий прямує до Алеппо.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.