Арапов Олександр Васильович

Олександр Васильович Арапов (1 листопада 1959, с. Чиндяново[1], Мордовська АРСР — 14 червня 2011, Саранськ) — ерзянський письменник і поет, журналіст, перекладач. Редактор журналу «Сятко». Лауреат премії імені Матіаса Кастрена (Фінляндія). Засновник жанру міського романсу в ерзянській бардовій культурі.

Арапов Олександр Васильович
Народився 1 листопада 1959(1959-11-01)
Чиндяново, Дубьонський район, Мордовська АРСР, РРФСР, СРСР
Помер 14 червня 2011(2011-06-14) (51 рік)
Саранськ, Росія
Поховання Саранськ
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність письменник, поет
Alma mater факультет журналістики МДУ
Мова творів ерзянська і російська

Біографія

У 1964 році сім'я переїхала в Кабаєво (ерз. Кобале веле) — рідне село матері. Тут пройшли дитинство і юність поета. Олександру було 14 років, коли у районній газеті «Нове життя» було надруковано його перший вірш. Поет-початківець повірив у свої сили і став посилати свої вірші в Москву. Незабаром вони почали друкуватися в журналі «Піонер», прозвучали по Всесоюзному радіо — передачі «Ровесники» та у програмах радіостанції «Юність».

У 1977 році Арапов з відзнакою закінчив Кабаєвську середню школу і вступив на філологічний факультет Мордовського державного університету. Після 3 курсу перевівся на факультет журналістики Московського державного університету імені М. В. Ломоносова[2], який закінчив у 1983 році.

Поет прагнув не пропустити жодної важливої літературної події: був членом літоб'єднання «Луч» при Московському університеті, відвідував літературну студію при журналі «Юность». Був знайомий з поетом, відомим вченим, професором МДУ імені М. В. Ломоносова Едуардом Бабаєвим.

По закінченні університету, А. В. Арапов працював кореспондентом газети «Мордовський університет» (м. Саранськ), з 1985 по 1989 рік — літературним співробітником. З 1989 по 2000 рік — редактор відділу поезії журналу «Сятко», з 2002 року — головний редактор журналу[3].

Журнал «Сятко», очолюваний А. В. Араповим, став центром пропаганди ерзянської літератури і культури. На його сторінках публікуються твори письменників, які стали надбанням ерзянської і загальноросійської літератури. Багато уваги поет приділяв підготовці молодих літературних кадрів.

Олександр Арапов писав ерзянською та російською мовами. З 1994 року член Союзу письменників Росії. Був постійним членом журі Всеросійського фестивалю національної пісні «Од вий».

Помер 14 червня 2011 року. Похований в Саранську.

Нагороди та визнання
  • 1997 — лауреат премії імені Матіаса Кастрена (Фінляндія)
  • 2000 — лауреат тижневика «Літературна Росія»
  • 2007 — лауреат I-го Міжнародного фестивалю фінно-угорської книги «Тиринь-тядянь вал» («Рідне слово») у номінації «найпопулярніша поетична книга рідною мовою»
  • 2007 — лауреат республіканського конкурсу ЗМІ та журналістів «Дзеркало нації» у номінації «Хранителі традицій»
  • 2008 — дипломант цього ж конкурсу у номінації «Кращий етножурналіст».

Примітки
  1. Библиотека Мордовской литературы: Арапов Александр Васильевич (рос.)
  2. Литературная Россия: ВЗМАХ ПОЭТИЧЕСКИХ КРЫЛЬЕВ (рос.)
  3. БЕЗФОРМАТА.RU: В память о поэте Александре Арапове в Мордовии издана электронная книга(рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.