Арбоархітектура

Арбоархітектура (лат. arbor — дерево), або Ботанічна архітектура — напрям в архітектурі, що пропонує використовувати живі рослини як основу будівельних конструкцій.

Двоярусний міст із живих коренів дерев у селі Нонгріат, штат Мегхалая, Індія

Історія

На північному сході Індії паростки коренів каучукового дерева використовують для створення мостів. Коли вони доростають до другого берега річки, люди дозволяють їм укоренитися в ґрунті. Через 10—15 років виходить міцний природний міст. Такі мости витримують вагу до 50 осіб[1].

Плавучий острів племені уру

В Японії через ущелини «будували» підвісні мости з виноградної лози. Дві лози, що зростали на протилежних боках ущелини, росли вільно, поки не ставали досить довгими, щоб їх можна було зв'язати між собою. Потім з них плели міст. Вважається, що такі мости почали будувати в XII столітті[1]. Подекуди такі мости збереглися донині.

Люди племені уру живуть на озері Тітікака. Свої човни і житла вони будують з очерету. Плавучі острови, на яких живе плем'я, утворені з живого очерету. За необхідності, їх можна пересунути на інше місце. Плем'я уру живе на своїх островах понад 500 років[1].

Природні порожнини в стовбурах дерев використовуються як житло в усьому світі з давніх часів аж донині. Яскравим прикладом цього є бар у баобабі[2]. Однак ця практика зі зрозумілих причин носить обмежений характер.

Сучасність

Для зведення будівлі використовують швидкорослі породи дерев (верба, тополя). Саджанці садять у діжках по периметру кожного поверху, крім першого, на якому саджанці висаджують просто в ґрунт. Нахиляючи саджанці в потрібний бік і скріплюючи їх, отримують решітку, яка становить основу несної конструкції майбутньої будівлі. Використовуючи щеплення, дерева з'єднують у єдиний живий організм. Для додання будівлі бажаної форми використовують будівельні риштування з металевих труб. Щоб уникнути загибелі рослин, їх зростання потрібно ретельно контролювати.

Зовнішні зображення
Приклади арбоархітектури
Станція спостереження за птахами
Плетений міст у Японії
Плетений міст у Японії
Проєкт живого будинку...
... і його будівництво
Зовнішній вигляд баобаба,...
вхід,...
і внутрішнє оформлення

Через наявність несного каркаса стовбури виходять слабкими. Тому для їх зміцнення створюється керована комп'ютером система лебідок і противаг, яка періодично створює знакозмінні навантаження. Після закінчення будівництва каркас розбирають[3].

Плюсами арбоархітектури є екологічність «будівництва» і самих будівель, висока стійкість живого дерева до гниття, природна декоративність, низька вартість матеріалів, серед мінусів — значна тривалість процесу, специфічність використовуваних технологій і обмежені можливості їх застосування. Попри це, цей підхід розвивається і набуває все нових прихильників.

На таке «будівництво» не потрібно отримувати дозволів. Тому спонтанні посадки зелених будівель стали дуже популярними в Німеччині. За кілька років у цій країні зведено понад 10 000 рослинних конструкцій[4].

Див. також

Примітки
  1. Ботаническая архитектура (часть 1). Процитовано 7 лютого 2014.
  2. Дивовижний бар-баобаб “Sunland Baobab”. https://vikna.if.ua. 23 січня 2017. Процитовано 27 січня 2021.
  3. Живая башня пустила корни в немецкой земле. Процитовано 7 лютого 2014.
  4. Архитектура из живых деревьев. Процитовано 7 лютого 2014.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.