Комиш
Коми́ш (Scírpus) — рід рослин родини осокових (Cyperaceae).
Комиш | |
---|---|
Scirpus radicans | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
Рід: | Комиш (Scirpus) L. |
Види | |
≈ 47 видів[1], у тому числі
| |
Вікісховище: Scirpus |
Назва
В південно-східному наріччі української мови «комишем» називають очерет звичайний (Phragmites australis)[2][3][4], рогіз і/або кугу.
Опис
Комиш — прибережно-водна багаторічна трав'яниста рослина. Стебла — тригранні, вкриті листками.
Квітка комишу складається з шести щетинок, трьох тичинок і маточки з трьома приймочками. Суцвіття — кінцеві, щиткові, волотисті або головчасті, складаються з дрібних колосків. Плід — дрібний тригранний горішок.
Поширення і види
Поширені по всій земній кулі крім Африки та Антарктиди.
До роду було занесено близько 300 видів комишів, проте більшість було вилучено і залишилося орієнтовно 120 видів.
В Україні ростуть 2 види:
- Комиш лісовий (S. sylvaticus) — заввишки до 100 см, майже по всій території.
- Комиш укорінливий (S. radicans) — заввишки до 125 см, головним чином на Поліссі.
Використання
В кореневищах комишу (весною і восени) міститься багато крохмалю і цукру. За давніх часів кореневища споживали в їжу, з них робили борошно, розмоловши подрібнені і висушені кореневища.[5] Для одержання сиропу кореневища вимивають, дрібно нарізають, кладуть в посуд з водою (1 кг на 1 л) і кип'ятять одну годину. Відціджений сік після цього уварюють на легкому вогні до загущення[6].
Білим осердям комишу зупиняли кровотечу, прикладаючи його до рани[6].
Зараз комиш використовують переважно для плетіння кошиків, циновок, килимків, а також для декорування плетених меблів. При цьому, щоб отримати зелений колір, листя зрізають у червні, жовтий — у серпні. Комиш зрізають на висоті 10—15 см над водою, задля забезпечення еластичності і гарного кольору зберігають у сухому затінку.
У Румунії на річці Дунаї величезні зарості очерету. Населення щорічно використовує вище двох мільйонів тонн сухого очерету на паливо, корм худобі і дахи[6].
З комишу, очерету і куги отримують целюлозу, папір, картон, штучний шовк, спирт, дубильні речовини, молочну кислоту, гліцерин. Комиш, очерет і кугу скошують спеціальними косарками, є навіть пересувні заводи для пресування очеретяних плит[6]. Ці плити — міцний, легкий і «теплий» будівельний матеріал. Досить 40 плит для спорудження невеликого будинку.
- Комиш лісовий в Австрії
- Scirpus_atrovirens
Примітки
- Scirpus Tourn. ex L.. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 23.05.2021.
- Горбач О. Зібрані статті. Діялектологія. — Т. V. — Мюнхен, 1993. -665 с
- Словник ботанічної номенклатури (Проект). — К.: Державне видавницво України, 1928.
- Грінченко Б. Д. Словарь української мови. — К., 1907—1909. — Т. 1-4.
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.90
- (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
Джерела і посилання
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 5., К., 1980, стор. 306
- Комиш на сайті флори США (USDA NRCS) (англ.)