Арвідс Ґріґуліс
Арвідс Ґріґуліс (латис. Arvīds Grigulis; *29 вересня 1906, Ладська волость, Вольмарський повіт (територія Юмправського маєтку) — †5 жовтня 1989, Рига) — латвійський письменник і літературознавець.
Арвідс Ґріґуліс | |
---|---|
латис. Arvīds Grigulis | |
Народився |
12 жовтня 1906 Ладська волость, Вольмарський повіт (територія Юмправського маєтку) |
Помер |
5 жовтня 1989 (82 роки) Рига |
Поховання | Кладовище Райнісаd |
Громадянство | Латвія |
Діяльність | письменник, літературознавець, драматург |
Alma mater | Латвійський університет |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
Знання мов | латиська[1] |
Учасник | німецько-радянська війна |
Членство | Спілка письменників СРСР |
Жанр | п'єса, роман, розповідь, поезія |
Партія | КПРС |
У шлюбі з | Mirdza Klavad |
Нагороди | |
IMDb | ID 5043450 |
Біографія
Народився 29 вересня 1906 в Ладській волості Вольмарського повіту (територія Юмправского маєтку) в селянській родині. У 1935 закінчив юридичний факультет Латвійського університету. З 1945 викладав там же на кафедрі латвійської літератури. Академік Академії наук Латвії (1978). Доктор філологічних наук (1973). Автор досліджень з історії та теорії літератури.
Творчість
Літературну діяльність розпочав в 1927. З 2-ї половини 1940-х виступав як драматург. Його п'єси відрізняються яскравими сатиричними образами, гострими діалогами. Автор висміює буржуазних націоналістів і куркулів, зачіпає теми війни, праці і моралі. У роки Німецько-радянської війни співробітник дивізійної газети «Латвійський стрілець». Автор спогадів, повістей для дітей та юнацтва. Склав збірник «Латвійська літературна критика». У 1950 переклав на латвійську мову «Слово о полку Ігоревім».
Твори
Збірки віршів
«Записки репортера» (1929) «Імітація в серці» (1931) «Землянка» (1943) «В бурю» (1946) «Гілка бузку» (1959) «Осінній дощ» (1966) «Вітер співає в прибережних вербах» (1968) «Другі півні» (1970) «Маргіналії» (1972)
П'єси
- «В яку гавань?» (1945)
- «Як в Гарпетерах історію робили» (1946)
- «Глина і фарфор» (1947)
- «Професор влаштовується» (1954)
- «Солдатська шинель» (1955)
- «Балтійське море шумить» (1957)
- «І так буває на білому світі» (1959)
- «Свою кулю не почуєш» (1966)
- новела у віршах «В будинку втомлених» (1934)
- збірка оповідань «Крізь вогонь і воду» (1945)
- роман «Коли дощ і вітер стукають у вікно» (1965)
- роман «Люди в саду» (1940) знятий фільм на Ризькій кіностудії (1990)
- книга «Листи поетесі Камілли» (1981)
Нагороди та премії
- Орден «Знак Пошани» (1965)
- Медалі
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
- Энциклопедический словарь, т. 1, М., «Большая советская энциклопедия», 1953—1955
- Большая советская энциклопедия
- Театральная энциклопедия