Аргун (річка)
Аргу́н (чеч. Чӏаьнтий-Орг, Орга, груз. არღუნი) — річка на Північному Кавказі, права притока Сунжі. Довжина 148 км, площа басейну 3 390 км². Утворюється декількома джерелами із льодовиків Великого Кавказу, нижня течія на рівнині.
Аргун | |
---|---|
| |
43°21′11″ пн. ш. 45°56′48″ сх. д. | |
Витік | Великий Кавказ |
• координати | 42°30′21″ пн. ш. 45°04′19″ сх. д. |
• висота, м | 2474 |
Гирло | Сунжа |
• координати | 43°21′11″ пн. ш. 45°56′47″ сх. д. |
Басейн | Сунжа→Терек→Каспійське море |
Країни: | Росія, Грузія |
Прирічкові країни: | Росія, Грузія |
Регіон |
Чечня Мцхета-Мтіанеті |
Довжина | 148 км |
Площа басейну: | 3 390 км² |
Середньорічний стік | 45,6 м³/с |
Притоки: | Q3387382?, Meshekhid, Andakid, Geshichud, Q4152452?, Dzumserkd, Kerigod, Syuzhid, Sharo-Argund, Kheldikhoyerkd, Bastykhid, Goychud, Mulkanekad і Tumsoy-Erkd |
Ідентифікатори і посилання | |
код ДВР Росії | 07020001212108200005795 |
GeoNames | 581125 |
Медіафайли у Вікісховищі |
Середні витрати біля села Дуба-Юрт 45,6 м³/с. Використовується для зрошення. На річці місто Аргун.
Аргун бере початок з льодовиків на північних схилах Великого Кавказького хребта. У верхній течії, до злиття з річкою Шароаргун, історично називається Чанта-Аргун.
Далі, до виходу на рівнину (так звана «Аргунська брама» (Бічного Кавказького хребта)) річка тече по гірській Чечні в Аргунській ущелині, яка поблизу витоків річки більш-менш безлісна, а нижче покрита майже суцільними лісами. Вбирає в себе численні гірські потоки, найбільший з яких - річка Шароаргун зливається з Аргуном безпосередньо у «брами». Гірська частина басейну Аргуна і його приток складають західну частину гірської Чечні — Ітум-Калінський і Шатойський райони. Ця область є одним з початкових місць поселення чеченців і характеризується численними руїнами стародавніх аулів з традиційними спорудами баштового типу.
Після виходу на рівнину по Аргуну проходить межа Грозненського і Шалінського районів Чечні до впадання в Сунжу. Долина густо заселена. До війни характеризувалася практично безперервної забудовою приватними будинками садибного типу.
Примітки
Література
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 38(рос.)