Великий Кавказ
Великий Кавказ — гірська система між Чорним і Каспійським морями, з Малим Кавказом утворюють Кавказькі гори. Також один з трьох регіонів Кавказу поряд із Передкавказзям і Закавказзям.
Великий Кавказ | ||||
 Гора Архиз | ||||
| Гора Архиз | ||||
| Країна | Росія, Грузія, Азербайджан | |||
|---|---|---|---|---|
| Гороутворення | Зіштовхнення плити Анатолійської і Євразійської плити | |||
| Довжина | 1 100 км | |||
| Ширина | до 180 км | |||
| Найвища точка | Ельбрус | |||
| - висота | 5 642 м | |||
 Супутниковий знімок NASA, Великий, Малий Кавказ і Закавказзя. Супутниковий знімок NASA, Великий, Малий Кавказ і Закавказзя. | ||||
 Великий Кавказ у Вікісховищі | ||||
Географія
Простягається більш ніж на 1100 км з північного заходу на південний схід, від району Анапи і Таманського півострова до Апшеронського півострова на узбережжі Каспію, поруч із Баку. Максимальної ширини Великий Кавказ сягає в районі Ельбруса (до 180 км). У осьовій частині розташовано Головний Кавказький (або Вододільний) хребет, на північ від якого розташована низка паралельних хребтів (гірських пасом), у тому числі моноклінального (куестового) характеру. Південний схил Великого Кавказу здебільшого складається з кулісоподібних хребтів, примикаючих до Головного Кавказького хребта. Традиційно Великий Кавказ ділиться на 3 частини: Західний Кавказ (від Чорного моря до Ельбрусу), Центральний Кавказ (від Ельбрусу до Казбеку) і Східний Кавказ (від Казбеку до Каспійського моря).
Великий Кавказ — регіон з великим сучасним зледенінням. Загальна кількість льодовиків становить близько 2 050, зайнята ними площа приблизно 1 400 км²;. Понад половина зледеніння Великого Кавказу зосереджено на Центральному Кавказі (50% від числа 70% від площі зледеніння). Значними центрами зледеніння є гора Ельбрус і Безенгійська стіна. Найбільшим льодовиком Великого Кавказу є льодовик Безенгі (довжина близько 17 км).
Великий Кавказ — гірський регіон з різноманітними ландшафтами, багатим значною мірою ендемічним рослинним і тваринним світом.
Великим Кавказом проходить державний кордон Російської Федерації з Грузією і Азербайджаном.
Вершини
- гірська система Шхельда, шість вершин висотою від 4100 м до 4320 м.
Льодовики
Загальна кількість льодовиків — близько 2 050. Льодовики Великого Кавказу відносяться до різноманітних морфологічних типів: долинні, карові, висячі, конічних вершин тощо. Деякі, так звані «пульсуючі» льодовики такі як льодовик Колка, Девдоракський льодовик представляють значну небезпеку.
Для Великого Кавказу, як і для інших гірських країн притаманні наразі скорочення площі і деградація сучасного обледеніння.
| Назва льодовика | Гірський вузол | Висота нижнього кінца льодовика, в м над р.м. | Найбільша довжина льодовика, в км | Площа льодовика, в км² |
|---|---|---|---|---|
| Безенгійський льодовик (сточище Череку) | Шхара, Дых-тау | 2080 | 19,6 | 36,2 |
| Дих-су (сточище Черека) | Шхара, Дих-тау | 2070 | 13,3 | 34,0 |
| Караугом (сточище Уруха) | Адай-хох | 1830 | 13,3 | 26,6 |
| Цаннер (сточище Інгурі) | Тетнульд | 2390 | 10,1 | 28,8 |
| Великий Азау (сточище Терека) | Ельбрус | 2500 | 10,1 | 19,6 |
- Цейський льодовик
Хребти
- Абхазький хребет
- Андійський хребет
- Ахцу
- Ачишхо
- Бзибський хребет
- Гагрський хребет
- Кодорський хребет
- Маркотхський хребет
- Сванетський хребет
- Скалістий хребет
- Тріалетський хребет
Перевали
| Назва | Висота, в м | Координати | Дорога | Вододіл | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|
| Хрестовий | 2431 м | 42°30′00″ пн. ш. 44°27′11″ сх. д. | Воєнно-Грузинська дорога | з долини річки Терек в долину річки Арагві | |
| Мамісонський | 2911 м | 42°42′05″ пн. ш. 43°47′28″ сх. д. | Воєнно-Осетинськая дорога | р. Мамісондон - р. Чанчахі | |
| Гойтхський | 409 м | 44°15′28″ пн. ш. 39°16′32″ сх. д. | Туапсе - Майкоп | ||
| Псеашха (Псеашхо) | 2014 м | 43°43′50″ пн. ш. 40°23′17″ сх. д. | з басейна Мзимти в верхів'я Лаби | ||
| Марухський | 2748 м | 43°38′ пн. ш. 41°37′ сх. д. | |||
| Клухорський | 2782 м | 43°14′39″ пн. ш. 41°51′55″ сх. д. | Воєнно-Сухумська дорога | з басейну Кодора в верхів'я Кубані | |
| Нахарский | 2931 м | 43°13′33″ пн. ш. 41°55′19″ сх. д. | Сухуми - Черкеськ | з басейну Кодора в верхів'я Кубані | |
| Рокський | 2992 м | 42°36′42″ пн. ш. 44°08′08″ сх. д. | Воєнно-Осетинська дорога Транскавказька автомагістраль | з басейну Ардона в басейн річки Велика Ліахві | |
| Кодорський | 2834 м | ||||
| Сацхениський | з бассейна Алазані в басейн Аварського Койсу | з Кахетії в Дагестан | |||
| Гудурський | 3084 м | з міста Закаталі в верхів'я р. Самур | |||
| Салаватський | 2830 м | Воєнно-Ахтинська дорога | з басейну р. Карвансарачай в верхів'я р. Шинчай | ||
| Алти-Агач | 1327 м | дорога з Шемахи в Кубу | |||
| Маркотхський | 435 м | дорога з Новоросійська до Неберджаєвського водосховища |
Панорама
Література
- Панов В. Д. Эволюция современного оледенения Кавказа. — Санкт-Петербург: Гидрометеоиздат, 1993. ISBN 5-286-00959-X(рос.)
- Великий Кавказ у Британській енциклопедії (англ.)