Арени Арля

Арени Арля (фр. Arènes d'Arles) — римський амфітеатр, побудований наприкінці I ст. н. е., під час розширення міста за Флавіїв. У 1840 з ініціативи Проспера Меріме внесений до переліку історичних пам'яток Франції.

Арени Арля

43°40′40″ пн. ш. 4°37′52″ сх. д.
Країна  Франція[1][2]
Розташування Арль[1][2]
Тип Римська архітектура[1]
місце розкопок[1] і давньоримська будівляd
Площа 65 га
Арени Арля
Арени Арля (Франція)
 Медіафайли у Вікісховищі
Арени Арля (вид зовні)

У 1981 визнаний ЮНЕСКО об'єктом світової спадщини (як частина ансамблю давньоримських пам'яток Арля)[3].

Історія
Арльський амфітеатр на гравюрі XVIII століття. На зображенні видно численні споруди, зведені всередині арен
Амфітеатр Арля (вигляд з середини)

Амфітеатр був розрахований на 25 000 глядачів. Будова мала 3 поверхи, й на кожному поверсі - 60 арок, 136 м в довжину і 109 у ширину; там проводилися як перегони колісниць, так і гладіаторські бої. На аренах організовували видовища аж до кінця Римської імперії. Зокрема 255 року імператор Требоніан Галл провів на них тріумф на честь своїх перемог над варварами, а на початку IV століття Костянтин влаштував ігри на честь народження старшого сина. Останні в римську епоху змагання проводив Майоріан; за повідомленням Прокопія Кесарійського, франкський король Хільдеберт 539 року ненадовго відродив цю традицію[4].

Вінсент ван Гог «Арени Арля». 1888

Починаючи з VI століття арени використовувалися як фортеця; спочатку в амфітеатрі ховалися від нашестя варварів, потім до нього прибудували чотири башти, перетворивши на повноцінний замок. Усередині амфітеатру було зведено понад 200 будівель і 2 церкви. Лікар і географ Ієронім Мюнцер після відвідання Арля 1495 року описав забудову в амфітеатрі, як квартал жебраків[5] Французький король Франциск I під час відвідин Арля 1516 року також висловив жаль про занедбаний стан амфітеатру та будівель в ньому.

Виселення мешканців арен почалося наприкінці XVIII століття та завершилося 1825 року[6]. 1830 року в амфітеатрі пройшло перша за багато століть театралізована вистава, присвячена завоюванню Алжиру; тоді ж був проведений і бій биків.

У наші дні амфітеатр — головна туристична пам'ятка міста. На аренах Арля регулярно влаштовуються бої биків, спектаклі, концерти, реконструкції битв гладіаторів[7].

Споруда амфітеатру в Арлі була мотивом картин Вінсента ван Гога та Пабло Пікассо.[8]

Див. також

Примітки
  1. base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
  2. archINFORM — 1994.
  3. Сайт ЮНЕСКО
  4. Société de statistique, d’histoire et d’archéologie de Marseille et de Provence. 1851, volume 14-15, S. 298–299.
  5. Louis Stouff:Arles au Moyen Age. S. 26.
  6. Émile Fassin: Bulletin archéologique d’Arles. 1890, n° 12, S. 186–190.
  7. Toros & Ferias Архівовано 8 серпня 2013 у Wayback Machine. (фр.)
  8. les arènes d’Arles en 1960 (фр.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.