Аристарх Самофракійський
Аристарх Самофракійський, або Самотракі́йський (217 — 144 рік до н. е.), — давньогрецький граматик, філолог, голова Александрійської бібліотеки з 180 до 145 року до н. е.
| Аристарх Самофракійський | |
|---|---|
 | |
| Народився |
217 до н. е. Самотракі, Samothraki Municipalityd, Східна Македонія та Фракія, Македонія та Фракіяd, Греція |
| Помер |
144 до н. е. Кіпр |
| Діяльність | письменник, бібліотекар, критик |
| Вчителі | Аристофан Візантійський |
| Відомі учні | Аполлодор Афінський, Діонісій Фракійський і Parmeniscusd |
| Знання мов | давньогрецька |
| Заклад | Александрійська бібліотека |
| Посада | head of the Library of Alexandriad |
Життєпис
Стосовно особистого життя Аристарха мало відомостей. Народився він острові Самофракія. За часів Птолемея VI Філометора його запросили до праці в Александрійській бібліотеці. Тут він створив свої праці, виконуючи обов'язки бібліотекаря, після смерті Аристофана Візантійського у 180 році до н. е. очолював цю установу. Водночас виховував царевих нащадків.
З приходом до влади у Єгипті царя Птолемея VIII Аристарха було відправлено у заслання на Кіпр. Тут він заморив себе голодом у 144 році до н. е.
Діяльність
Аристарх Самофракійський мав 800 творів з різного напрямку. Втім, до нашого часу дійшли лише невеличкі уривки. Особливо багато праць Аристарх мав з граматики. Він першим започаткував розподіл слів за частинами мови: іменник, дієслово, дієприкметник, займенник, прислівник, член речення, прийменник, сполучник.
Особливе місце Аристарх приділяв аналізу праць Гомера «Іліада» та «Одіссея». Ним були видані твори з критичними зарисами гомерівських творів. Ці літературні роботи Аристарха Самофракійського стали основними та керівними для багатьох поколінь.
Джерела
- Geoffrey S. Kirk, «Aristarchus and the scholia», in The Iliad: a Commentary, vol. I (chants I—IV), Cambridge University Press, Cambridge, 2005 (1re édition 1985), ISBN 0-521-28171-7
Посилання
- Аристарх Самофракійський // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 47. — 552 с.