Армандо Тровайолі

Армандо Тровайолі (італ. Armando Trovajoli, також італ. Armando Trovaioli; 2 вересня 1917, Рим 28 лютого 2013, Рим) — італійський піаніст, диригент, композитор. Один з найвідоміших авторів музики до італійського кіно, особливо в галузі італійської комедії.

Армандо Тровайолі
Armando Trovajoli
Зображення
Армандо Тровайолі. 1960
Основна інформація
Дата народження 2 вересня 1917(1917-09-02)
Місце народження Рим
Дата смерті 28 лютого 2013(2013-02-28) (95 років)
Місце смерті Рим
Роки активності з 1940
Громадянство  Італія
Професії піаніст, композитор, диригент, музикант, кінокомпозитор, джазмен
Освіта Національна академія святої Цецилії
Інструменти фортепіано
Жанр джаз
Нагороди
trovajoli.it
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Армандо Тровайолі народився у сім'ї скрипаля й у віці чотирьох років почав грати на скрипці. Навчатися грати на фортепіано почав у шість років у музичній Академії Святої Цецілії в Римі, де також вивчав композицію під керівництвом Анджело Франческо Лаваньїно. З 1937 року грав як піаніст у джазовому оркестрі Рокко Грассо. З 1939 року працює з оркестром Сесто Карліні, який тоді був однією з найвідоміших італійських джазових формацій.[1]

Після Другої світової війни Тровайолі поєднував свою діяльність у джазі та легкій музиці з музичним навчанням у консерваторії, яку закінчив у 1948 році. У 1949 році він представляв Італію на Міжнародному джазовому фестивалі в паризькому концертному залі Плеєль, де тоді виступали також такі музиканти, як Сідні Беше, Чарлі Паркер та Майлз Девіс.

У 1950 році він почав записувати грамофонну платівку з назвою «Музика для вашої мрії» (Musica per i vostri sogni). Пізніше у співпраці з П'єро Морганом (П'єро Піччоні) він створив цикл радіопередач з такою ж назвою — одну з перших спроб в Італії продемонструвати джазову музику для фортепіано зі струнним оркестром.

Поступово Тровайолі під псевдонімом «Ватро» почав писати пісні. У 1951 році американський продюсер італійського походження Діно де Лаурентіс запропонував йому написати музику для фільму режисера Альберто Латтуади «Анна». Пісня Тровайолі з цього фільму — «Чорний веселу́н» (El Negro Zumbon) стала світовим шлягером. У цьому ж році на запрошення Національної академії святої Цецилії в Римі з нагоди річниці смерті Джорджа Гершвіна (1898—1937) він як соліст виконав його фортепіанний концерт та Рапсодію у стилі блюз. Оркестром Академії святої Цецилії диригував Віллі Ферреро.

У 1953 році він написав музику до фільму «Дві ночі з Клеопатрою» і диригував під час фестивалю італійської пісні «Санремо», де тріумфував своїм аранжуванням пісні-переможниці «Viale d'autunno» у виконанні Карли Боні[2].

Вибрана фільмографія

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.