Національна академія святої Цецилії

Національна академія святої Цецилії (італ. Accademia Nazionale di Santa Cecilia, «консерваторія святої Цецилії») — італійський навчальний заклад музичного профілю у Римі, одна з найстарших консерваторій.

Національна академія святої Цецилії
41°55′44″ пн. ш. 12°28′28″ сх. д.
Тип	академічна установа і консерваторія
Країна	Італія
Розташування	РимРим
Засновано	1585
Випускники	Category:Accademia Nazionale di Santa Cecilia alumni
Сайт	santacecilia.it
Національна академія святої Цецилії у Вікісховищі

Заснована 1585 року булою папи Сикста V, спочатку як товариство музикантів і композиторів з власним хором. Перші 37 років свого існування, товариство базувалося у Церкві всіх мучеників.

Найбільшої популярності заклад здобув на початку вісімнадцятого століття, коли в ньому працювали такі композитори як Арканджело Кореллі, Алессандро Скарлатті, Доменіко Скарлатті і Нікколо Джомеллі. У 1716 році папа Інокентій XI, в одному зі своїх указів видав постулат, згідно з яким всі музиканти, що навчаються у Римі, стають членами товариства. Під час наполеонівських війн заклад призупинив свою діяльність і відновив її знову в 1822 році.

Герб Академії

Офіційно товариство отримало статус академії у 1939 році і незабаром стало Папською академією. У список членів академії включені імена таких митців як Ґаетано Доніцетті, Джоаккіно Россіні, Нікколо Паганіні, Ференц Ліст та Гектор Берліоз. Почесним членом Академії була англійська королева Вікторія, а також радянські композитори Дмитро Шостакович та Тихон Хрєнников. Почесними членами Академії є Марта Аргеріх, Володимир Ашкеназі, Даніель Баренбойм, Пласідо Домінго, Філіп Ґласс, Арво Пярт, Кшиштоф Пендерецький, Іцхак Перлман, Саймон Реттл.

Серед дійсних членів Академії Мауріціо Полліні, Сальваторе Шарріно, Енніо Морріконе, Іван Феделе.

В даний час Академія виховує музикантів-інструменталістів, співаків та композиторів. У архіві є багата оцифрована колекція музичних документів, в Академії також діє музей музичних інструментів (MUSA).