Армійська авіація

У зв'язку з реалізацією концепції «Боротьба з другими ешелонами (резервами)» найважливішим елементом оперативного шикування армійських корпусів (бойових порядків дивізій), які залучаються для здійснення рейдів, є повітряно-наземні тактичні (ПНТГр) і вертолітні рейдові групи (ВРГр), які застосовуються, головним чином для ураження танкових і мотопіхотних колон, виведення з ладу пунктів управління і об'єктів тилу у глибині оборони супротивника з метою перешкодити висуванню його військ, порушити і дезорганізувати систему управління, зв'язку і матеріально-технічного постачання.

Основна особливість ПНТГр — збалансована наявність у її складі мотопіхотних (танкових), розвідувальних підрозділів і частин, а також армійської авіації різного складу.

Створення таких груп зумовлюється появою тенденції інтеграції наземних і повітряних просторів бойових дій, що приведе до об'єднання повітряного і наземного компонентів бойового порядку дивізії і армійського корпусу (АК); а також зумовлюється наміром реалізувати новий спосіб уражання супротивника за схемою «своєчасна розвідка — негайне ураження» не лише розвідувально-ударними комплексами, а й бойовими діями військ.

До складу корпусної ПНТГр можуть входити: один-два мотопіхотних батальйони (МПБ) чи танкових батальйони (ТБ), розвідувальний батальйон ОБрКП (окремого бронекавалерійського полку), артилерійський дивізіон (АДН) 155 мм самохідних гаубиць (СГ), протитанковий вертолітний батальйон, вертолітно-розвідувальна рота і вертолітний батальйон загального призначення.

Дивізійна ПНТГр у своєму складі може мати МПБ(ТБ), адн 155 мм СГ, розвідувальну роту, розвідувально-вертолітну роту, роту протитанкових вертольотів і вертолітну роту загального призначення. Застосування ВНГр найбільш імовірне на етапах зближення (з метою швидкого подолання смуги забезпечення, виходу до головної смуги оборони і випередження наших військ у її зайнятті), розвитку успіху (з проривом головної смуги оборони) і переслідуванням. Таким чином, ПНТГр будуть створюватися у міру необхідності і лише у певні етапи операції (бою). Глибина дій цих формувань буде визначатися маневреними можливостями підрозділів армійської авіації і складати 30-50 км. Порядок застосування ПНТГр буде полягати у веденні розвідки наземними розвідувальними засобами, що входять до складу групи. Із виявленням об'єкта супротивника МПБ(ТБ) висуваються до нього, і за підтримки артилерії і бойових вертольотів атакує його, взаємодіючи з десантом, висадженим у тилу об'єкта.

До складу ПРГр, залежно від їх призначення (вирішуваних завдань) може входити від однієї протитанкової вертолітної ударної групи (ПТВУГр) до протитанкового вертолітного батальйону. ПТУВГр так само можуть бути різними за складом, у якому має враховуватися оптимальне співвідношення розвідувальних і протитанкових вертольотів. Ураховуючи, що більша частина армійської авіації корпусів і дивізій буде задіяна для забезпечення висадки повітряних десантів, дій у складі тактичних аеромобільних груп (ТАМГр) і як протитанковий резерв (ПТРез), а також засіб вогневої підтримки військ 1-го ешелону, можна передбачити, що для рейдових дій буде виділено:

• до бригад армійської авіації АК США — один-два ПТВБ;
• до бригад армійської авіації дивізії — не більше ПТВР;
• до АК Німеччини — до двох-трбох ПТВВ;
• до ОБрКП — до двох ПТВР і трьох РВР.

У ході ведення бою ВРГр можуть застосовуватися для завдання ударів по другим ешелонам (резервам), що висуваються на позиції; по пунктам управління і іншим важливим об'єктам. Значний ефект при застосуванні таких формувань очікується досягнути у ході завдання ударів по супротивнику, що відступає під час його переслідування і оточення.

На відміну від ПНТГр, ВРГр можуть бути застосовані практично у будь-який період бою після того, як будуть виявлені слабко прикриті у протиповітряному відношення ділянки, при цьому глибина їх проникнення на територію супротивника може сягати 40-45 км, а тривалість дій — до 2-х годин.

Основним способом дій вертолітних рейдових груп вважається завдання вогневого удару із засад на максимальній дальності по рухомим танковим і мотострілецьким підрозділам поза укриттями. Передбачається також широке застосування вертолітних засобів РЕБ з метою дезорганізації роботи систем управління.

Рейди вертолітних загонів передбачається здійснювати з передових пунктів поповнення боєприпасами і ГЗМ, які розташовуються за 17-25 км від переднього краю. Виход у тил супротивника планується проводити на мінімальних висотах бриючого польоту, а в районах підвищеної небезпеки — на гранично-малих висотах.

Аеромобільні (аероштурмові) операції —це високоманеврений вид бойових дій, при яких з'єднання, частини і підрозділи з легким озброєнням транспортуються для виконання поставлених завдань в район бойових дій повітрям вертольотами, а також здійснюють повітряний маневр і всередині самого району дій. Основу аеромобільних дій складає пересування повітрям; поєднується це пересування із рішучими діями на землі. Основна мета аеромобільних операцій полягає у знищенні сил супротивника в певному районі шляхом завдання стрімких ударів по його флангу і тилу.

Аеромобільні війська залучаються для ведення розвідки, здійснення охорони і прикриття військ. Вони можуть вести боротьбу з резервами і танковими угрупуваннями, проводити рейди в тилу противника, вести хибні й демонстративні дії, сприяти наземним військам у форсуванні річок, переслідуванні, оточенні і знищенні супротивника, що відступає. Військові теоретики НАТО наголошують, що аеромобільні війська найбільш ефективні при зближенні з супротивником, розвитку успіху і в ході переслідування, в зустрічному бою і при захопленні плацдармів на водних рубежах. Тактичні аеромобільні групи (ТАМГр) можуть бути бригадними, батальйонними, ротними, а іноді й взводними.

До бригадної ТАМГр, окрім аеромобільних батальйонів, включаються доданий до них розвідувальний батальйон (рота), артдивізіон (батарея) 105 або 155 мм гаубиць, саперний батальйон (рота), підрозділи зв'язку, медичні, транспортні та тилові підрозділи. Для підвищення можливостей аеромобільних десантів до складу ТАМГр включаються вертольоти з системами мінування, і радіоелектронного пригнічення. Протитанкові вертолітні підрозділи до складу ТАМГр не включаються, а діють, як правило, самостійно у взаємодії з ними і наземними військами, ведучи боротьбу з танковими і механізованими угрупуваннями супротивника.

Базуючись на досвіді війни у В'єтнамі, найширше застосування знайшли батальйонні групи, створювані на базі аеромобільного батальйону із включенням до їх складу аеромобільного розвідувального взводу (роти), артилерійської батареї, саперної роти (взводу), підрозділів зв'язку, тилу і військової поліції. Для одночасної висадки такій групі потрібно 145–160 вертольотів різного призначення. Якщо вертольотів недостатньо, то група може перекидатися 30-50 вертольотами за 3-5 рейсів.

Ротні ТАМГр створюються для проведення рейдів, розвідки боєм, для здійснення хибних (демонстративних) дій і виконання задач у інтересах бригад першого ешелону. Склад ротних ТАМГр: аеромобільна рота, рота транспортно-десантних вертольотів і взвод (рота) бойових вертольотів, артилерійська група (роміром до артилерійської батареї), аеромобільний розвідувальний і саперний взводи, підрозділи тилу.

Взводні ТАМГр створюються для дій як патрулі далекої розвідки.

За характером дій військ аеромобільні операції можна розділити на п'ять етапів: -підготовка; -зосередження ТАМГр в районах завантаження і саме завантаження; — транспортування на вертольотах в район висадки; — висадка ТАМГр; — бойові дії в районі операції; — відхід і евакуація або перекидання групи в інший район дій.

Кожній батальйонної групі призначається свій район висадки (2х2 км), який ділиться на сектори із зазначенням меж кожній роті. У межах сектора вибираються основні та запасні зони висадки, а всередині них — посадкові майданчики.

Висота польоту — від мінімально можливої до 1000 м. Середня швидкість польоту колони 160–180 км/год, глибина батальйонної колони 6-8 км. Зліт вертольотів з посадкових майданчиків здійснюється найчастіше ланками, а переліт — групами по 10-30 машин, тимчасові інтервали між ними — у межах 1 хвилини. Прикриття в повітрі забезпечується тактичною авіацією, розвідувальними та бойовими вертольотами, вогнем польової артилерії.

Для десантування та ведення бою бригадні ТАМГр діляться на батальйонні групи, а батальйонні і ротні на штурмовий, наступний (що підтримує штурмовий) і тиловий ешелони.

У будь-якому випадку бойові вертольоти починають вести вогонь за 2-3 хвилини до висадки штурмового ешелону, в період висадки і в ході бою після висадки.

З досвіду війни у ​​В'єтнамі, на висадку одного вертольота витрачалося до 3-х хвилин, роти — 10-15 хвилин, розвантаження та приведення до бойового стану гармат — до 5 хв., а на перекидання всієї батальйонної ТАМГр у середньому витрачалося до 6 годин. Транспортні вертольоти після висадки десанту розташовуються в районі, віддаленому від об'єкта атаки в межах 5 хвилин польоту (10-15 км).

Одним із найважливіших видів дій аеромобільних військ уважається рейд, який проводиться у різних видах бою з метою знищення різних об'єктів у тилу супротивника, захоплення полонених, зразків зброї і виконання інших задач.

ТАМГр веде бойові дії в такій послідовності: — захоплення об'єкта; — організація оборони; — розвиток успіху і його закріплення; — потім, залежно від поставленого завдання — відхід і евакуація з поля бою.

Після захоплення зон висадки частина підрозділів штурмового ешелону займає кругову оборону і забезпечує зустріч решти ешелонів, а головні сили висуваються на вихідні рубежі, атакують намічений об'єкт і оволодівають ним. Ешелон посилення групи висаджується негайно за штурмовим ешелоном — і закріплює досягнутий успіх.

Залежно від обстановки та обраного виду маневру, застосовуються два способи висадки та атаки об'єктів: — висадка безпосередньо на об'єкт атаки (поблизу від нього) і негайна атака; — або висадка на певному віддаленні від об'єкта, який заплановано піддати атаці; збір, зосередження, можливе перегрупування — і вже потім атака.

Один з цих варіантів може бути основним, інший — запасним.

Організувавши оборону і утримавши захоплений рубіж, ТАМГр зможе розвивати успіх, захоплюючи наступні об'єкти шляхом наземного маневру або повторного переміщення і висадки з вертольотів. Надалі, група евакуюється з поля бою на вертольотах або з'єднується зі своїми військами.