Артеменко Іван Тимофійович

Іва́н Тимофі́йович Арте́менко (19101997) — радянський офіцер, який зіграв роль у закінченні Другої Світової війни витребуванням та прийняттям капітуляції Квантунської армії.

Артеменко Іван Тимофійович
Народження 1910
Ананьїв, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть 1997
Мала Рогань, Харківський район, Харківська область, Україна
Звання полковник
Війни / битви німецько-радянська війна і радянсько-японська війна
Нагороди

Біографія і військова кар'єра

Народився в 1910 році в місті Ананьєві Херсонської губернії в сім'ї прапорщика старшого ветфельдшера Тимофія Єлизаровича Артеменка.

У 1931 році був виключений з партії за відмову брати участь в конфіскації хліба в селі.

З 1932 року служив в РСЧА. Був командиром взводу інженерної роти. У 1939 заочно закінчив академію імені Фрунзе і був направлений на стажування в Монголію, де йшли запеклі бої в районі гори Баін-Цаган. Виконавши завдання з відбудовування зруйнованого моста під безперервним обстрілом японців, був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Брав участь в фінській кампанії.

Німецько-радянську війну зустрів у званні капітана. Під час війни посідав багато відповідальних посад. У більшості випадків успішно виконував поставлені перед ним завдання, але в грудні 1943, керуючи переправою однієї з частин 52-ї армії через Дніпро, яка зірвалася, був розжалуваний маршалом Конєвим з полковників у рядові. У 1944 році, проте, зумів реабілітуватися і повернути своє колишнє звання.

У 1945 році, коли вже була підписана беззастережна капітуляція Японської імперії, але зберігався локальний опір японських військ, Артеменко був відібраний маршалом Малиновським для парламентської поїздки в Чанчунь з метою пред'явити ультиматум і прийняти капітуляцію Квантунської армії. Прибувши в Чанчунь, Іван Артеменко зустрівся з генералом Отодзо Ямадою і шляхом переговорів намагався змусити генерала капітулювати, проте Ямада відмовлявся здатися молодшому за званням. Проте, японський генерал погодився на капітуляцію, отримавши повідомлення, що до Чанчуня рухається армада російських бомбардувальників, в той час як японські літаки не можуть злетіти з блокованих радянськими військами аеродромів.

У 1953 Іван Артеменко був відправлений у відставку, після чого все життя працював начальником цеху на харківському заводі.

Помер в 1997 році і похований в Малій Рогані.

Автор двох книг — «Від першого до останнього дня» і «Маршал повернення не гарантував».

нагороди

і ряд інших нагород

Примітки

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.