Мала Рогань

Мала́ Рога́нь (з 1657 до 1895 — Пасеківка) — село в Україні, у Харківському районі Харківської області. Населення становить 2603 осіб. Орган місцевого самоврядування — Малороганська сільська рада.

село Мала Рогань
Герб
Країна  Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Харківський район
Рада Малороганська сільська рада
Код КАТОТТГ UA63120050120055696
Облікова картка Мала Рогань 
Основні дані
Засноване 1657
Колишня назва Пасеківка
Населення 2603
Площа 2,99 км²
Густота населення 870,57 осіб/км²
Поштовий індекс 62485
Телефонний код +380 57
Географічні дані
Географічні координати 49°56′19″ пн. ш. 36°29′26″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
128 м
Місцева влада
Адреса ради 62485, Харківська обл., Харківський р-н, с.Мала Рогань, вул.Покровська,10
Сільський голова Микола Васильович Зінов'єв
Карта
Мала Рогань
Мала Рогань
Мала Рогань
Мапа

Географія

Село Мала Рогань знаходиться на правому березі річки Роганка, вище за течією примикає село Коропи, нижче за течією на відстані в 2 км розташоване смт Рогань, на протилежному березі - село Бісквітне. До села примикають великі садові масиви.

Історія

Поселення Мала Рогань було засноване під час визвольної боротьби українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Саме в той період (1648-1654 роки) на Слобідську Україну масово переселялися із Задніпрянщини селяни і козаки, аби позбутися національного гніту та релігійних переслідувань з боку Речі Посполитої. Тоді воно мало назву Пасеківка.

Окрім ведення сезонних сільськогосподарських робіт, значне місце у повсякденному житті малороганців посідали ремесла та різні промисли. Зокрема, у селі було багато вправних майстрів: теслі, стельмахи, ковалі, кожум'яки, римарі, шевці, кравці. «Вони добре прядуть пряжу, з котрої виробляють полотна і тканини, вичиняють шкури кінські, волові, овечі, козячі, варять пиво, мед, брагу, виготовляють горілку, розводять гурти худоби, торгують на ярмарках, чумакують рибою та сіллю».

Не останню роль в економічному житті села відігравало і млинарство. Спорудження млинів на річці Роганці почалося з часу заселення. При млинах були в наявності ступи, у яких товкли просо та гречку.

В 1895 році село Пасеківка було перейменоване на Малу Рогань.

Сьогодення

Нині Мала Рогань — сучасне впорядковане село з централізованим газопостачанням і водозабезпеченням. Тут діють дві потужні агропромислові структури: АТОВ «Харків-племсервіс» (м'ясо-молочна спеціалізація) і відділення ВАТ «Сад». Функціонують об'єкти соціального і культурно-побутового призначення: дошкільний навчальний заклад, загальноосвітня школа, бібліотека, Будинок культури, медична амбулаторія сімейного лікаря.

Наприкінці травня 2015 року вода у річці Роганка, що протякає через село, набула молочно-білого кольору, що, на думку місцевих жителів, відбулось через скидання нечистот у річку від Роганського молочного комбінату або паперової фабрики[1].Цим фактом зайнялась Харківська міжрайонна прокуратура, яка доручила ппроведення розслування Харківському РВ МВС України. Причина зміни кольору води у річці та появи стороннього запаху, на думку прокуратури, стала господарська діяльність невідомих осіб[2]. За результатами експеритизи води у річці Роганка було виявлено переувищення допустимого рівня солей амонію та фосфатів, а також наявність розчиненого кисню.[3].

Символіка

Герб села являє собою щит з вузькою червоною облямівкою. В центрі блакитного поля щита, розташований щит з перехресними прямокутниками синього і жовтого кольорів. У прямокутниках розташовані: голова бика (що символізує розвиток скотарства в регіоні), яблуня (що символізує розвиток галузі садівництва. Значну площу земельних ресурсів села займають плодові сади), золотий ріг достатку (символ достатку і багатства) і Меморіальний комплекс "Дробицький яр" (символ трагедії, яка розігралася на околиці cела в 1941 році.). Навколо щита гілки золотого дубового листя, оповиті бежевою і синьою блакитними стрічками. У місці з'єднання дубових гілок вигнутий прямокутник з написом "Мала Рогань".

Герб села Мала Рогань був розроблений - Сергієм Родіоновим.

Примітки

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.