Артеменко Анатолій Павлович

Народився 19 грудня 1918 року в селі Прибужани Ананьївського повіту Херсонської губернії в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1934 році закінчив 7 класів і Миколаївський будівельний технікум. Працював у конструкторському бюро суднобудівного заводу, вчився в аероклубі.

У 1940 році призваний до лав РСЧА. У 1941 році закінчив Херсонську військову авіаційну школу пілотів. Після закінчення школи залишений при ній льотчиком-інструктором.

Учасник німецько-радянської війни з рвня 1943 року. Воював на Південно-Західному, 1-му та 3-му Українських фронтах.

Командир ескадрильї 93-го гвардійського штурмового авіаційного полку 5-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 2-го гвардійського штурмового авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії гвардії капітан Анатолій Артеменко за роки війни здійсник 186 бойових вильотівна штурмовку укріплень, скупчень живої сили і техніки супротивника. У повітряних боях збив 3 ворожі бомбардувальники і 1 винищувач.

Після війни продовжив службу у ВПС СРСР. У 1953 році з відзнакою закінчив Військово-політичну академію. Був заступником командира 448-го штурмового авіаційного полку з політчастини, згодом — інспектором Політуправління ВПС.

У 1957—1959 роках — інструктор відділу адміністративних органів ЦК КПРС.

У 1959 році призначається начальником політвідділу винищувального авіаційного корпусу Групи радянських військ в Німеччині.

У 1966 році Анатолію Артеменку присвоєно звання генерал-майора авіації. Був заступником командира — начальником політвідділу Науково-дослідного інституту авіаційної та космічної медицини.

У 1970 році Анатолій Артеменко призначається начальником авіаційного факультету Військово-політичної академії імені В. І. Леніна.

З 1975 року генерал-майор авіації Анатолій Артеменко — в запасі. Працював у Всесоюзному товаристві «Знання», де очолював секцію військово-патріотичного виховання молоді.

Жив у місті Москва. Помер 27 травня 2019 року. Похований на Троєкуровському кладовищі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року капітану Артеменко Анатолію Павловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6589).

Також нагороджений двома орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступенів, Олександра Невського, Червоної Зірки, «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, орденами Німецької Демократичної Республіки і Румунії, медалями.

Почесний громадянин міста Вознесенська.[2]

Артеменко Анатолій Павлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

• Артёменко Анатолий Павлович (рос.)

• Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982.
• Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.