Артуро Чано

Артуро Чано (італ. Arturo Ciano, 21 січня 1874 року, Ліворно - 31 серпня 1943 року) - італійський адмірал та підприємець.

Артуро Чано
італ. Arturo Ciano
Народження 21 січня 1874(1874-01-21)
Ліворно, Тоскана, Італія
Смерть 31 серпня 1943(1943-08-31) (69 років)
Країна  Королівство Італія
Звання Адмірал
Війни / битви Перша світова війна
Нагороди

Біографія

Артуро Чано народився 21 січня 1874 року в Ліворно. У 1890 році вступив до Військово-морської академії, яку закінчив у 18*93 році у званні гардемарина. Ніс службу у морській артилерійській школі, потім на торпедному крейсері «Тріполі», потім на бронепалубному крейсері «Догалі» і паровому фрегаті «Палестро».

З початком італійсько-турецької війни був командиром міноносця «Кліо» у званні старшого лейтенанта. Наступного року був призначений в Артилерійське управління в Ла-Спеції.

Після вступу Італії у Першу світову війну командував есмінцем «Дзеффіро» у званні капітана III рангу. 24 травня 1915 року, через 2 години після вступу Італії у війну, «Дзеффіро» пробрався в бухту Градо, де торпедами і артилерійським вогнем пошкодив декілька моторних човнів, портові споруди та казарми. За це Артуро Чано був нагороджений Срібною медаллю «За військову доблесть»6[1].

Під час Першої світової війни разом з Габріеле д'Аннунціо, Луїджі Ріццо, а також братами Алессандро і Костанцо брав участь в атаках торпедних човнів MAS проти австро-угорських сил у Верхній Адріатиці. Дослужився до звання дивізійного адмірала резерву флоту.

Надалі був генеральним директором верфі «Odero-Terni-Orlando».

Артуро Чано був пов'язаний з фашистським рухом, він був цитований принаймні у 50 публікаціях[2].

Помер за нез'ясованих обставин. За свідченнями Фабріціо Чано, сина Галеаццо Чано помер від інфаркту під час подорожі у поїзді. Ходили чутки про самогубство[3].

Нагороди

Примітки

  1. Cfr. in Ottorino Ottone Miozzi, Le medaglie d'argento al valor militare. vol. III, tomo I, dal 1793 al 1939. Roma, Ufficio Storico della Marina Militare, 2001, p.278.
  2. books.google.it.
  3. Nel suo libro di memorie Quando il nonno fece fucilare papà a p.123.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.