Арциленко Дмитро Юрійович
Дмитро́ Ю́рійович Арци́ленко — майор (посмертно) Збройних сил України.
| Арциленко Дмитро Юрійович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Майор | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
11 березня 1988 Харків, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
12 серпня 2014 (помер від поранень) | |
| Поховання | Міське кладовище № 4 (Харків)d | |
| Військова служба | ||
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
.png.webp){kind=small} Армійська авіація | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
 Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України) | ||
.svg.png.webp){kind=small}
З життєпису
Дмитро Арциленко народився в Харкові 11 березня 1988 року в сім'ї військовослужбовця. По закінченні середньої школи в 2004 році вступив до Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба. Закінчив університет з відзнакою, опанував спеціальність льотчика-штурмана. Отримав призначення до 11-го окремого полку армійської авіації «Херсон», з яким брав участь у миротворчій місії в Африці. Після початку російської агресії проти України в 2014 році брав участь у військових діях в зоні АТО. Приховував від родини участь у боях.
7 серпня 2014 року, під час обстрілу санітарного гелікоптера Мі-8МТ поблизу Савур-могили Дмитро Арциленко був поранений у голову кулею снайпера. 12 серпня він помер у шпиталі Дніпропетровська[1].
Вдома залишилися дружина Валентина та донька 2014 р.н.[2]
Похований на кладовищі № 4 в Харкові.
Нагороди
31 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Вшанування пам'яті
29 вересня 2020 року була відкрита меморіальна дошка в пам'ять Дмитра Арциленка. Дошку встановлено на фасаді харківської середньої школи № 70.