Астахов Віктор Іванович

Астахов, Віктор Іванович (29 травня 1922, с. Маліво Коломенського району Московської губ. — 22 червня 1972, Харків) — історик, історіограф, дослідник історії міста Харків та Харківського університету, доктор історичних наук (1963), професор (1964), проректор Харківського державного університету (1963 – 1972).

Астахов Віктор Іванович
Народився 29 травня 1922(1922-05-29)
Малівоd, Коломенський повітd, Московська губернія, Російська СФРР
Помер 22 червня 1972(1972-06-22) (50 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання Міське кладовище № 2 (Харків)
Країна  СРСР
Діяльність історик, викладач університету
Галузь історія, історіографія
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Науковий ступінь доктор історичних наук
Вчене звання професор
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Нагороди

Біографія

Юність

В 1939 році студент Московського хутрового інституту, в 1940 році перевівся до Московського інституту філософії, літератури та мистецтва. В 1941 році добровольцем вступив до лав Червоної Армії. Під час Другої світової війни воював на Далекосхідному фронті[1].

Після війни продовжив навчання на історичному факультеті (1946 – 1950) та в аспірантурі ХДУ. В 1953 році захистив кандидатську дисертацію «Студенческое движение в Харьковском университете накануне и в период Первой русской революции (1895 – 1907 гг.)» (ХДУ, науковий керівник – проф. А.Г. Слюсарський)[1].

Освітня та наукова діяльність

З 1955 по 1959 рік доцент кафедри історії СРСР та УРСР. В 1956 році очолив один з перших цілинних студентських загонів Харкова. У 1959 – 1961 роках – секретар Харківського обкому КПУ. З 1963 року – проректор ХДУ. Захистив докторську дисертацію за монографією «Русская историография второй половины ХІХ века» (ХДУ, 1963). Створив і очолив першу в Україні та одну з перших у вищих навчальних закладах СРСР кафедру історіографії, допоміжних історичних дисциплін та методики історії (1964 – 1972). Викладав загальні курси: історія СРСР, історіографія історії СРСР, джерелознавство історії СРСР, спецкурси[1].

Автор понад 100 наукових праць. Під його науковим керівництвом захищено 2 кандидатські дисертації[1].

Був членом редколегії «Ученых записок» («Труды исторического факультета ХГУ»), «Вестника Харьковского университета» (серія «История»), республіканської міжвідомчої наукової збірки «Питання історії народів СРСР».

Нагороджений Почесним знаком ЦК ВЛКСМ «За освоєння нових земель», орденом Трудового Червоного Прапора (1967)[1].

Смерть

Помер 22 червня 1972 року у віці 50-ти років і похований на Харківському міському кладовищі № 2[1].

Пам'ять

З 1992 року на історичному факультеті ХНУ імені В.Н. Каразіна один раз на два роки проходить міжнародна наукова конференція – «Астаховські читання»[2].

Матеріали конференції публікуються у фаховому видані – «Харківський історіографічний збірник»[2].

Основні праці

  • Революционные события 1905 – 1907 гг. в Харькове и губернии (Х.,1955, у співавторстві).
  • Харьковский государственный университет им. А.М. Горького за 150 лет (Х., 1955, у співавторстві).
  • Пролетаріат Харкова у трьох революціях (Х., 1959, у співавторстві).
  • Курс лекций по русской историографии. Ч. 1. До середины ХІХ в. (Х., 1959).
  • Курс лекций по русской историографии. Ч. 2. Эпоха промышленного капитализма (Х., 1962).
  • Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область (К., 1967, у співавторстві; 2-е вид. – К., 1976).
  • Нариси історії Харківської обласної партійної організації (Х., 1970, у співавторстві).

Див. також

  • Кафедра історіографії, джерелознавства та археології ХНУ імені В.Н. Каразіна
  • Астаховські читання
  • Харківський історіографічний збірник

Література

  • В.И. Астахов – профессор Харьковского университета: библиографический указатель / В.Д. Прокопова, В.И. Унучек. – Х., 1991.
  • Страницы из жизни Учителя (В.И. Астахов в исследованиях и воспоминаниях) / Сост. В.И. Астахова и др.; Науч. ред. С.І. Посохов – Х., 2002.
  • Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології – 40 років: Довідкове видання / Укладачі: Б.П. Зайцев, О.Є. Шабельська, – Х., 2004.

Примітки

  1. Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології – 40 років: Довідкове видання / Укладачі: Б.П. Зайцев, О.Є. Шабельська, – Х., 2004.
  2. Офіційний сайт історичного факультету ХНУ імені В.Н.Каразіна – http://history.karazin.ua/nauka/naukovi-shkoli.html
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.