Атаманчук Андрій Вікторович

Андрі́й Ві́кторович Атаманчу́к (нар. 6 травня 1979(19790506) — пом. 5 вересня 2014) — солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Атаманчук Андрій Вікторович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 6 травня 1979(1979-05-06)
Червоноград
Смерть 5 вересня 2014(2014-09-05) (35 років)
Весела Гора
Поховання Луцьк
Псевдо «Атаман»
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ Територіальна оборона
Формування
 «Айдар»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Життєпис

Народився 6 травня 1979 року у шахтарському місті Червоноград. При живих батьках, Андрія виховувала бабуся.

Пройшов строкову службу в армії.

Проживав в м. Червонограді, одружився. Подружнє життя не склалося, і після розлучення Андрій приїхав у Луцьк, опісля мав ще 2 шлюби. В 2000-х встановлював у місті системи відеонагляду.

Брав участь в подіях Революції Гідності у складі Автомайдану. У часи війни — боєць 2-ї роти «Захід», 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».

5 вересня 2014 року загинув під час бою з російськими диверсантами, які напали на бійців 2-ї роти батальйону із засідки поблизу села Весела Гора. Бійці батальйону, на двох машинах, під'їхали до блокпосту, на якому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, але терористи відкрили вогонь, в результаті чого — було прострелено бензобак, а одна з автівок — вибухнула.

Похований в м. Луцьку на Алеї почесних поховань кладовища Гаразджа.

Без батька залишились 7-річний син Максим та 13-річна донька Марія.

Нагороди
  • Рішенням Червоноградської міської ради № 833 від 25 червня 2015 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Червонограда» (посмертно)[1][2].
  • Рішенням Луцької міської ради № 44/1 від 25 липня 2018 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно)[2].
  • Рішенням Волинської обласної ради № 31/3 від 10 вересня 2020 року присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно)[3].
  • Указом Президента України № 97/2021 від 12 березня 2021 року, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно))[4].

Примітки
  1. Рішення Червоноградської міської ради № 833 від 25 червня 2015 року про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Червонограда» (DOC). chervonograd-city.gov.ua. Офіційний сайт Червоноградської міської ради. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
  2. Почесний громадянин міста Луцька. lutskrada.gov.ua. Офіційний сайт Луцької міської ради. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
  3. Про присвоєння звання «Почесний громадянин Волині». volynrada.gov.ua. Офіційний сайт Волинської обласної ради. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
  4. Указ Президента України від 12 березня 2021 року № 97/2021 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.