Гаразджа

Гара́зджа або Ґара́зджа — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 957 осіб. Орган місцевого самоврядування — Піддубцівська сільська рада.

село Гаразджа
Країна  Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Луцький район
Рада Піддубцівська сільська рада
Облікова картка с. Гаразджа 
Основні дані
Засноване 1650
Населення 957
Площа 0,845 км²
Густота населення 1132,54 осіб/км²
Поштовий індекс 45636
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°44′22″ пн. ш. 25°31′34″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 214 м
Відстань до
обласного центру		 4 км
Відстань до
районного центру		 4 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Миру, 14, с. Піддубці, Луцький р-н, Волинська обл., 45635
Карта
Гаразджа
Гаразджа
Мапа

 Гаразджа у Вікісховищі

Географія

Село розташоване у центральній частині Луцького району, за 4 км на схід від обласного центру — міста Луцьк. Через населений пункт пролягає автошлях державного значення Н22.

Історія

Перша історична згадка про Гаразджу під назвою Ґрашки відноситься до 1650 року. В той час у селі, разом із сусідніми селами Підгайцями та Лозками, налічувалось 55 димів (дворів). Проте, вже у наступному, 1651 році, у трьох селах було всього 8 димів, а у 1658 році — всього лише 5[1].

Наприкінці XIX століття поруч із селом розташовувалась німецька колонія. В селі було 22 будинки та мешкало 343 особи, а в колонії — 22 будинки та 82 мешканців.

Під час першої світової війни, на третій день Брусиловського прориву, 24 травня (6 червня) 1916 р., авангард російських військ (40-й корпус 125-ї дивізії) у напрямку до Луцька, підійшов до Звірова та Гаразджі[2].

Частковий звуковий збіг назви населеного пункту Гаразджа та прислівникової лексеми гаразд дає змогу помітити між ними тісний взаємозв'язок. Слово «гаразд» — запозичення з готської мови слова «garazds» — «здатний добре говорити». Але, як стверджують місцеві жителі, слово «гаразд» не було поширене у їх мовному вжитку. Старожили села розповідають про існування у селі на початку XX століття повноводної, з швидкою течією річки, на якій стояли млини і в якій водилося чимало риби. Найпростішим пристосуванням для її вилову були гарди. Таким чином, стверджується зв'язок між назвою населеного пункту та родом діяльності його поселенців. А слово «гаразд» — типово праслов'янське. Отже, село, найімовірніше, створилося ще за часів Київської Русі, про що свідчить і сторожове городище давньоруського часу, що знаходиться на південній околиці села, поблизу колишнього вапнякового кар'єру на високому пагорбі[3].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 931 особа, з яких 436 чоловіків та 495 жінок[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 950 осіб[5].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 98,75 %
російська 1,04 %
білоруська 0,10 %

Інфраструктура

У селі є траса для мотокросу, де щороку проводяться міжнародні змагання.

Економіка

У селі діє ТзОВ «Спайс-Луцьк» (торгова марка «Юна пак»), що займається фасуванням прянощів, приправ і спецій, а також різних інгредієнтів для кондитерських виробів[7].

Відомі люди

Головний міський цвинтар м. Луцька

Поблизу села Гаразджа розташоване головне міське кладовище міста Луцька, яке має окремий сектор для захоронення біовідходів з луцьких лікарень[8].

На кладовищі діє церква-каплиця Воскресіння Христового ПЦУ, збудована у 2015—2016 роках у стилі українського модерну[9].

На кладовище в Гаразджі було перенесено прах українського письменника Модеста Левицького.

Цвинтар став місцем поховань героїв, загиблих при обороні Батьківщини під час Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил.

Поховані герої АТО й ООС
Алея Героїв АТО, загальний вигляд
Алея Героїв АТО, знімок 2
Алея Героїв АТО, знімок 3
Алея Героїв АТО, знімок 4
Алея Героїв АТО, знімок 5
Алея Героїв АТО, знімок 6
Алея Героїв АТО, знімок 7
Алея Героїв АТО, знімок 8
Алея Героїв АТО, знімок 9
Алея Героїв АТО, знімок 10
  • Лучук Роман Олександрович (10.08.1994 — 26.08.2014) — сапер 51-ї механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув у боях поблизу Іловайська;
  • Оніщук Юрій Віталійович (27.04.1990 — 25.08.2014) — мінометник 51-ї механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув у боях поблизу Іловайська;
  • Шульга Максим Костянтинович (23.03.1991 — 26.08.2014) — старший сержант 80-тої аеромобільної бригади десантних військ Збройних сил України, учасник боїв за Луганський аеропорт, загинув у бою біля села Новосвітлівка Луганської області;
  • Климчук Сергій Дмитрович (19.03.1969 — 17.08.2014) — старший сержант Збройних сил України, загинув у боях поблизу села Хрящуватого;
  • Філіпчук Ігор Ярославович (11.10.1982 — 14.08.2014) — солдат батальйону «Айдар» Збройних сил України, загинув у боях поблизу села Хрящуватого;
  • Карабан Артем Олександрович (05.01.1993 — 07.08.2014) — старший солдат 51-ї механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув у боях за Савур-могилу;
  • Шостак Сергій Олександрович, (28.06.1972 — 27.07.2014) — старший сержант батальйону «Айдар» Збройних сил України, загинув під час проведення операцій батальйоном під Луганськом в районі Лутугине — Успенка — Георгіївка;
  • Хамраєв Рустам Шонійозович (29.11.1975 — 17.06.2014) — доброволець 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, загинув у боях в районі селища Металіст під Луганськом;
  • Йовзик Дмитро Васильович (02.04.1983 — 22.05.2014) — молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор БМП 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, загинув на блокпосту № 10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району Донецької області;
  • Махновець Віталій Іванович (07.04.1981 — 22.05.2014) — солдат, гранатометник 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, загинув на блокпосту № 10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району Донецької області;
  • Прокопчук Володимир Іванович (02.03.1991 — 22.05.2014) — солдат, механік-водій 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, загинув на блокпосту № 10 поблизу смт Ольгинка Волноваського району Донецької області;
  • Атаманчук Андрій Вікторович (06.05.1979 — 05.09.2014) — боєць 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, загинув поблизу села Весела Гора;
  • Вишневський Олег Анатолійович (21.08.1978 — 05.09.2014) — боєць 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, загинув поблизу села Весела Гора;
  • Курука Сергій Іванович (03.09.1987 — 27.08.2014) — солдат, снайпер 51-ї механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув поблизу міста Ілловайськ;
  • Войчук Олександр Анатолійович (08.02.1989 — 27.08.2014) — солдат, мінометник 51-ї механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув поблизу міста Ілловайськ;
  • Іонов В'ячеслав Анатолійович (20.05.1978 — 29.08.2014) — молодший сержант, командир БМП 8-ї роти 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув поблизу міста Ілловайськ;
  • Чабанчук Денис Миколайович (02.09.1992 — 18.02.2015) — старший лейтенант 128-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, загинув під час виходу з Дебальцевого;
  • Шкредь Сергій Олексійович (27.05.1985 — 22.03.2015) — солдат, гранатометник 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Сухопутних військ Збройних сил України;
  • Калюжний (Гончарук) Дмитро Дмитрович (09.01.1977 — 20.03.2015) — старшина, командир відділення — заступник командира зенітного артилерійського взводу 4-го механізованого батальйону 24-ї окремої Залізної механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою» в районі шахти «Пролетарської», від отриманих поранень помер у лікарні Сєвєродонецька;
  • Дудка Сергій Миколайович (18.01.1975 — 03.04.2015);
  • Саверський Вадим Олександрович (26.10.1989 — 05.07.2015) — старший розвідник 51-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, брав участь у боях під Волновахою, Курахово, Мар'їнкою, штурмував Савур-Могилу;
  • Кумецький Віктор Володимирович (11.02.1973 — 05.09.2014) — старший сержант, боєць розвідгрупи 2-ї роти «Захід» батальйону «Айдар» Збройних сил України, загинув поблизу села Весела Гора;
  • Марцинюк Валерій Костянтинович (01.02.1976 — 21.11.2015) — боєць 93-ї окремої механізованої протитанкової бригади Збройних сил України, загинув поблизу міста Селидово Донецької області;
  • Луцюк Роман Йосипович (25.08.1976 — 19.03.2016) — доброволець, солдат 2-ї «волинської» штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» Збройних сил України, брав участь у боях під Георгіївкою;
  • Грибков Сергій Миколайович (01.10.1981 — 05.09.2014) — доброволець батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, загинув поблизу села Весела Гора;
  • Гринчишин Максим Ігорович (12.05.1979 — 19.02.2017) — командир зенітно-ракетного взводу 1-ого батальйону, 72-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, загинув біля міста Авдіївки;
  • Твердохліб Олег Анатолійович (03.03.1969 — 17.04.2017) — доброволець, старший прапорщик, командир взводу 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України;
  • Бабій Володимир Іванович (08.08.1995 — 17.07.2017) — боєць 3-го окремого танкового батальйону «Звіробій» 54-тої ОМБР «Айдар» Збройних сил України, брав участь у боях під Пісками, Уманським та Троїцьким, помер від онкозахворювання, отриманого в АТО;
  • старший лейтенант Кітновський Олексій Володимирович, 12.9.2014.
  • Ольховський Георгій Сергійович (8 січня 1989 — 23 серпня 2018) — старший лейтенант командир гірсько-штурмової роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (в/ч А1778, м. Ужгород) 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
  • Назар Бондарчук — (+ 02.02.2019) — військовослужбовець 51 окремої механізованої бригади Збройних сил України. Помер у луцькій лікарні 2 лютого внаслідок травм, які отримав ще у 2014 році на Донбасі. Похований 5 лютого капеланом Олександром Вронським.[10]
  • Єлістратов Андрій Юрійович († 8 серпня 2018).
  • Сорочук Микола Васильович (1997—2020) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2015—2020.

Примітки
  1. Проф. Олександер Цинкаловський Стара Волинь і Волинське Полісся, том І. — Вінніпег, 1984
  2. Наступление Юго-Западного фронта в мае-июне 1916 года [Сборник документов]. — Москва, 1940. — С. 221. — № 146 (рос.)
  3. Златогорський О. Бланки актів Лабораторії науково-технічних експертиз та археологічних досліджень історії Волині
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  7. Офіційний сайт підприємства
  8. Як захоронюють біовідходи у Луцьку (фото). Конкурент. Процитовано 27 травня 2021.
  9. Храм для всіх: історія будівництва церкви на кладовищі в Гаразджі (фото). Конкурент. Процитовано 27 травня 2021.
  10. ВАЖКА ВТРАТА — Синодальне управління військового духовенства. suvd.com.ua. Процитовано 6 лютого 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.