Атаманюк Володимир Михайлович

Володимир Михайлович Атаманюк (нар. 13 червня 1955, Сталіно[1], УРСР) — радянський футболіст, згодом — радянський та український футбольний тренер.

Володимир Атаманюк
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Михайлович
Атаманюк
Народження 13 червня 1955(1955-06-13) (66 років)
  Сталіно, УРСР
Зріст 182 см
Вага 73 кг
Громадянство  СРСР
Позиція захисник, півзахисник, нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єра
Юнацькі клуби
1964—1972 «Шахтар» (Д)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1973—1975 СКА (К) ?(?)
1975—1977 «Шахтар» (Д) 0(0)
1976—1977→  «Новатор» (Ж) 62(14)
1963—1965 СКА (О) 76(14)
1977—1984 «Металург» (З) 25(2)
1980—1981→  «Металург» (Днпродз.) 33(8)
1982→  «Новатор» (Ж) 8(1)
1987 «Новатор» (Ж) 2(1)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1998
2001		 «Нива» (В)
«Металург» (З)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Вихованець групи підготовки донецького «Шахтаря». Перший тренер - Євген Якович Шейко. Після закінчення школи став грати за дубль «гірників». Під час служби в армії грав у складі СКА (Київ) у другій лізі чемпіонату СРСР. Після армії повернувся в «Шахтар», де ще рік програв в дублі. У 1976 році перейшов у команду другої ліги «Новатор» (Маріуполь). Через півтора року перейшов у клуб першої союзної ліги - запорізький «Металург». У «Металурзі» грав з 1977 по 1984 рік на позиції крайнього атакуючого півзахисника - крайнього нападника[1].

Кар'єра тренера

Після завершення ігрової кар'єри з 1985 по 1987 роки очолював ДЮСШ міста Дніпродзержинська. У 1987 році повернувся в Запоріжжя, на посаду помічника головного тренера в «Торпедо». Працював під керівництвом Йожефа Беца, Євгенія Лемешка, Матвієнка, Маслова. З «Торпедо», який втратив місце у вищій лізі, пішов до Олександра Іщенка в кіровоградську «Зірку», де пропрацював два роки[1].

У 2000 році Мирон Маркевич забрав тренера в Запоріжжя. Після відставки Маркевича працював головним тренером «Металурга» у вищій лізі[1]. Всього за чотири тури Атаманюк не зміг добути жодного очка, а різниця забитих та пропущених м'ячів склала 1:7[2].

Надалі працював у донецькому «Металурзі», криворізькому «Кривбасі» та луганській «Зорі» у Олександра Косевича. У 2012 році повернувся в запорізький «Металург» на запрошення Віталія Кварцяного[3]. Надалі працював у тренерському штабі Іллі Близнюка в кіровоградській «Зірці»[4].

У 2017 році повернувся до роботи під керівництвом Олександра Косевича в краматорському «Авангарді».

Примітки
  1. Володимир Атаманюк: «Селекційна робота не закінчується ніколи!» (рос.). ФК «Зоря». 31 серпня 2007. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 6 серпня 2017.
  2. Тренери України часів незалежності. Ч.2. Олексій Комаровський, газета «Український футбол». 14 грудня 2010. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 6 серпня 2017.
  3. Кварцяний сформував тренерський штаб запорізького «Металурга» (рос.). Чемпионат.com. 14 вересня 2012. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 6 серпня 2017.
  4. Вадим Євтушенко: «Ми поступально рухалися вперед ...» (рос.). Украина Центр. 13 червня 2012. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 6 серпня 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.