Атомстройекспорт

ЗАТ «Атомстройекспорт» засновано в 1998 році компаніями ВАТ ВО «Атоменергоекспорт» і «Зарубіжатоменергострой» для будівництва і експлуатації атомних електростанцій за кордоном.

За радянських часів материнською компанією - ВО «Атоменергоекспорт» - за кордоном був побудований 31 енергоблок на 9 АЕС сумарною потужністю близько 16,6 млн КВт (в тому числі АЕС Грайфсвальд в Німеччині, АЕС Богуніце в Словаччині, АЕС Темелін і АЕС Дуковани в Чехії, АЕС Козлодуй в Болгарії, АЕС Ловііса в Фінляндії). АЕС, розпочаті ще «Атоменергоекспортом», компанія «Атомстройекспорт» добудувала в Чехії і добудовує в Болгарії.

Основні акціонери компанії: «Росатом» (78,5362% акцій), ВАТ «Газпромбанк» (10,6989%), «Зарубежатоменергострой» (9,4346%), «ТВЕЛ» (1,3303%).

Голова ради директорів «Атомстройекспорт» - Локшин Олександр Маркович, Президент - Олександр Анатолійович Глухов, перші віце-президенти - Володимир Савушкін, Олександр Нечаєв, Олександр Дибов. З 7 листопада 2011 року Лимаренко Валерій Ігорович (генеральний директор ВАТ «НІАЕП») став тимчасово виконуючим обов'язки президента компанії.

Компанія «Атомстройекспорт» будує атомні електростанції за кордоном і займається модернізацією АЕС, раніше зведених «Атоменергоекспортом». У 2006 загальний портфель замовлень перевищував $ 4,5 млрд ЗАТ «Атомстройекспорт» на літо 2009 року був єдиною в світі компанією, що споруджує одночасно 5 енергоблоків за межами своєї країни.

Основним типовим реактором знову споруджуваних компанією АЕС є АЕС-2006 (ВВЕР-1200) спроектованим в Атоменергопроект.

В Індії компанія веде будівництво АЕС Куданкулам і планує спорудження нових згідно великої програми.

В Ірані компанія завершила будівництво першої АЕС, розпочате ще західними компаніями до антишахської революції, і планує будівництво ще декількох енергоблоків на цій та інших АЕС.

Компанія будує Тяньваньську АЕС в Китаї. В кінці 2006 року фірма поступилася в тендерах на будівництво реакторів для АЕС в провінціях Гуандун і Чжецзян американській компанії Westinghouse Electric Company (WEC). Заявка на участь в конкурсі була відкликана через те, що китайська сторона несподівано поставила обов'язковою умовою продовження проекту передачу технологій.

У вересні 2008 року компанія заявила про наявність домовленостей з Венесуелою щодо співпраці в галузі атомної енергетики. Однак, в березні 2011 року президент Венесуели оголосив про припинення програми АЕС.

З 2010 року компанія почала роботи з проектування першої АЕС Туреччини.

Також з 2010 розпочато реалізацію програми будівництва АЕС у В'єтнамі.

Згідно з міжурядовою угодою 2011 року, компанія почала будівництво першої АЕС в Білорусі.

2 листопада 2011 року Бангладеш і Росія підписали міжурядову угоду про будівництво АЕС в Руппурі.

У разі укладення контрактів, компанія має намір реалізувати власні або спільно з іноземними компаніями, розроблені проекти з будівництва АЕС (а також дослідницьких реакторів і атомних опріснювальних установок) в Алжирі, Аргентині, Єгипті[2], Індонезії, Йорданії, Казахстані, Марокко, Нігерії, Сирії, Чехії та в Україні. З політичних причин зупинено будівництво першої АЕС в КНДР (як і в Лівії, на Кубі та в східно-європейських країнах раніше).

• Офіційний сайт компанії (рос.).
• Сторінка у російській Вікіпедії (рос.).