Атянін Федір Семенович

Фе́дір Семе́нович Атяні́н (*6 червня 1910(19100606), Муромка (Мардовская Мурамка), Пензенська губернія, Російська імперія — †10 липня 1975, Саранськ, РРФСР) мокшанський письменник, журналіст, драматург.

Атянін Федір
Атянін Федір Семенович
Народився 6 червня 1910(1910-06-06)
Муромка, Пензенська губернія, Російська імперія
Помер 10 липня 1975(1975-07-10) (65 років)
Саранськ, РРФСР
Поховання Саранськ
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність мокша
Діяльність драматург
журналіст
письменник
Alma mater Московський технічний університет зв'язку й інформатикиd (1939)
Знання мов мокшанська
Заклад Російський університет театрального мистецтва

Життєпис

Народився в селі в родині селянина. Рано залишився без батьків, виховувався в дитбудинку. З чотирнадцяти років почалася трудова біографія письменника.

Працював у вуглевидобувній галузі в Україні (шахти Донбасу, 1927-29).

У 1932 році закінчив Мордовський робітфак. Продовжив навчання в Московській академії зв'язку імені В. Н. Подбельського, яку закінчив у 1939 році та отримав спеціальність військового інженера. З 1939 по 1944 рік служив у лавах Червоної Армії, воював. Після демобілізації працював викладачем мордовського мови в Інституті театрального мистецтва імені А. Луначарського. У 1948 році переїхав до Саранська і почав працювати в республіканських газетах «Мокшень правда» і «Молодий ленінець».

Творчий шлях Федір Атянін почав як поет. Перші його вірші були опубліковані в 1939 році. Літературна діяльність Атяніна багатогранна. Він збагатив мордовських літературу віршами та піснями, поемами, оповіданнями, повістями, казками, п'єсами. Перша збірка його віршів «Мази пинге» («Чудова пора») вийшла у 1954 році. У 1956 році в Саранську виходять збірки його оповідань і повістей для дітей «Сельведь-богатир» («Сльоза-богатир») і «Пусма панчф» («Букет квітів»). При створенні віршів і казок Атянін спирався на фольклор рідного народу.

Як драматург став відомий після постановки у 1967 році на сцені Мордовського музично-драматичного театру вистави, створеного за драмою-легенді «Атямсь кельгі мокшень стир» («Наречена грому»), в якої звертається до стародавніх витоків духовної культури мордовського народу. Написав також п'єсу-казку «Аргун» (1958) та драму «Найдовша з доріг», яка присвячена подвигу Героя Радянського Союзу Михайла Дев'ятаєва.

Поряд з п'єсами Атянін опублікував повість у віршах, про боротьбу мордовського народу за свою свободу і рівноправність. Перша книга повісті «Шадось ушедсь» («Лід рушив») вийшла в 1958 році, друга — «Варьхмодема ланга» («На світанку») - у 1962 році. Багато творів Атяніна перекладені на російську мову. Федір Атянін — член Спілки письменників СРСР.

Похований в Саранську.

Творчість

Автор книжок:

  • «Мази пинге» (Чудова пора, 1954),
  • «Сельведь-богатирь» (Сльоза багатиря, 1956),
  • «Пусма панчф» (Букет квітів, 1956),
  • «Тунда» (Весна, 1958),
  • «Мани шобдава» (1970)
  • «У новорічну ніч» (1973),
  • «Срібне озеро» (1986).[1](рос.)

Примітки

  1. «Срібне озеро»[недоступне посилання з грудня 2019]

Джерела

  • Мордовія. Хто є хто. Енциклопедичний словник-довідник. — Саранськ, 2000(рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.