Афоніна Таїсія Кирилівна

Таїсія Кирилівна Афоніна народилася 13 травня 1913 року в місті Миколаєві в сім'ї майстра суднобудівного заводу «Наваль» (після революції суднобудівний завод імені Андре Марті) Афоніна Кирила Миколайовича. Її мати Єфросинія Семенівна Гончарова, дочка відомого в Луганську коваля паровозобудівного заводу Гартмана, займалася домашнім господарством[4].

У 1931 р. після закінчення школи-дев'ятирічки Таїсія приїхала в Ленінград для продовження навчання. У 1932—1936 роках займалася на вечірньому відділенні робітфаку, потім в підготовчих класах при Всеросійській Академії мистецтв.

Навесні 1936 р. після закінчення підготовчих класів була зарахована на перший курс живописного факультету Ленінградського інституту живопису, скульптури та архітектури. Займалася у Михайла Бернштейна, Павла Наумова, Віктора Орєшнікова.

Війна застала Таїсію Афоніна на останньому курсі інституту за роботою над дипломною картиною «Свято на Неві». Разом з сином і матір'ю вона евакуювалася спочатку до Осташкова, потім до Вишнього Волочка, потім до Луганська.

Після визволення Луганська у 1943 році брала участь у його відновленні, викладала малюнок і живопис в художньому училищі. Восени 1943 року з групою художників їде до Краснодона оформляти клуб перед врученням орденів батькам загиблих молодогвардійців. Пізніше, у 1946 році, в травневому випуску газети Академії мистецтв «За соціалістичний реалізм», вона напише: «Я бачила шахту, куди їх скинули, залишки їх закривавленого одягу, в'язниці, де їх катували. Я говорила з їх матерями і подругами. Мені хотілося розповісти, написати про все, про всю їх короткою героїчного життя.»[5]

У 1946 році Афоніна закінчила Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури імені В. Е. Рєпіна по майстерні монументального живопису Ігоря Грабаря. Її дипломна робота — картина «Дівчата Донбасу»[6]. До теми своєї передвоєнної дипломної картини — свята на Неві — Афоніна повернулася через двадцять років, написавши в 1959—1960 роках картину і серію дивно тонких за настроєм етюдів.

Після захисту диплома продовжила роботу в Луганську і лише в 1952 році повертається до Ленінграда. Саме луганський музей імені К. Ворошилова придбав у 1943 році перші три роботи Афоніною: картини «Німці прийшли», «Викрадення в Німеччину», «Зустріч». В подальшому її роботи купувалися музеями Ленінграда, Костроми, Краснодона, Старої Ладоги, Музеєм сучасного мистецтва в Парижі.

Таїсія Афоніна була членом Санкт-Петербурзького Союзу художників (до 1992 року — Ленінградської організації Спілки художників РРФСР) з 1947 року. Брала участь у виставках з 1940 р., експонуючи свої роботи разом з творами провідних майстрів образотворчого мистецтва Ленінграда. Писала портрети, пейзажі, жанрові композиції, натюрморти, етюди з натури. Працювала в техніці олійного живопису та акварелі. Якщо в перші роки після закінчення інституту її захоплює військова тематика і пафос відродження, то в 1950-1970-ті роки вона частіше звертається до жанру портрета і ліричного пейзажу. Ленінград, Україна, Карпати, Мещерські місця, древній Волхов з творчою базою ленінградських художників в Старій Ладозі — тут вона пише величезна кількість натурних етюдів. У 1989—1992 роках роботи Т. К. Афоніною з успіхом були представлені на виставках і аукціонах російського живопису L' Ecole de Leningrad та інших у Франції[7][8].

Для творчості Таїсії Афоніною характерне використання прийомів живопису тональної, інтерес до передачі световоздушной середовища і найтонших колористичних відносин. Серед створених нею творів картини «Ливарний конвеєр» (1947), «Портрет З. Кизильштейн-Михайлової»[9] (1955), «Вітряний день»[10] (1956), «Під Рязанню»[11] (1958), «Весна», «Блакитна ніч», «Після дощу»[12], «У старого Тучкова мосту»[13] (всі 1959), «На річці Ждановці»[14] (1960), «Портрет китайського студента»[15] (1961), «Натюрморт з вербою»[16][17], «Портрет О. Берггольц»[18], «Маринка»[19], «Шипшина. Натюрморт»[20] (всі 1964), «Портрет А. С. Гребенюк»[21], «Портрет ентомолога С. Келейниковой»[22] (обидві 1975), «Портрет кореянки Тамари»[23] (1977), «Портрет письменника Н. С. Тихонова»[24] (1980). У 1980-ті роки її особливим захопленням стали квіти: урочисті троянди, польові ромашки, перші тюльпани. Їх вона писала переважно в техніці акварелі.

Характеризуючи особливості творчої манери Афоніної, журнал «Мистецтво» писав у 1965 році про один з її портретів: «Живий інтерес до свого сучасника, прагнення відкрито висловити свою думку про зображуваних людей, дати відповідну сутності характеру цілком певну естетичну оцінку виступає як типова риса багатьох портретів і, в тому числі, портрета О. Берггольц роботи Т. Афоніної. Афоніній близький зображуваний нею образ поетеси, автора „Лютневого щоденника“ і „Ленінградської поеми“, ленінградки, людини великої громадянської мужності. У портреті Афоніною — Ольга Берггольц, з її поезією, з її повними громадянського пафосу тривогами. І ця громадянськість глибоко сучасна, хоча й постає як спогад, гострий, напружений, про інший час, який теж належить нам, — про наше вчора, тривожний і повний трагізму воєнний час, час блокади Ленінграда. Через неповторний у своїй індивідуальності образ художниця розкриває кращі риси покоління — здатність всього себе віддати людям, справі, якій служиш, і підкреслює неминущу цінність цих людських рис»[25].

Померла 19 квітня 1994 року в Санкт-Петербурзі на 81-му році життя.

Твори Т. К. Афоніною знаходяться в музеях Ленінграда, Костроми, Луганська, Краснодона, Старої Ладоги, в приватних зібраннях в Росії[26], США, Франції[8] та інших країнах.

• Центральний Державний Архів літератури і мистецтва. СПб. Ф. 78. Оп.8. Д. 203.
• Виставка творів ленінградських художників. 1947 рік. Живопис. Скульптура. Графіка. Театрально-декорационная живопис. Каталог. Л., ЛССХ, 1948.
• Бойків Ст. Образотворче мистецтво Ленінграда. Нотатки про виставку ленінградських художників // Ленінградська правда, 1947, 29 листопада.
• Виставка творів ленінградських художників 1960 року. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1963. С. 7.
• Осіння виставка творів ленінградських художників 1962 року. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1962. С. 8.
• Кривенко В. «Ленінград» (розділ живопису) // Художник. 1965, № 3. — С. 27-36.
• Художники народів СРСР. Біобібліографічний словник. Т. 1.  — М: Мистецтво, 1970. — 236 С..
• Довідник членів Спілки художників СРСР. Т. 1.  — М: Радянський художник, 1979. — С. 71.
• Портрет сучасника. П'ята виставка творів ленінградських художників. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1983. С. 6.
• Довідник членів Ленінградської організації Спілки художників РРФСР.  — Л: Художник РРФСР, 1987. — С. 9.
• Peinture Russe. Catalogue. Paris, Drouot Richelieu. 1991, 24 Septembre. — P. 43-44.
• L' Ecole de Saint Petersbourg. Paris, Drouot Richelieu. 1992, 5 Avril.
• Peintures Russes. Catalogue. Bruxelles, 1992, 20 Decembre.
• ECOLE DE SAINT PETERSBOURG : catalogue / ARCOLE / Etude Gros-Delettrez. — Paris: Drouot Richelieu, 13 Mars, 1992. — INDEX 173 à 178.
• Ленінградські художники. Живопис 1950—1980 років. Каталог. — СПб., 1994. — C. 3.
• Етюд у творчості ленінградських художників. Виставка творів. Каталог. СПб, 1994. C. 3.
• Лірика в творах художників воєнного покоління. Виставка творів. Каталог. СПб, 1995. C. 3.
• Російська зима. Живопис. Виставка творів петербурзьких художників. СПб, 1995. C. 3.
• Живопис 1940—1990 років. Ленінградська школа. Виставка творів. СПб, 1996. C. 3.
• Федоров С. Весна в місті і натюрморт з вербами // Зміна. 1996, 6 березня.
• Арсеньєва З. Ленінградська школа складалася в часи «ленінградського справи» // «П'ятниця». Щотижневе додаток до газети «Час Пік». 1996, 8 березня.
• Визирякина Т. Епоха. Час. Художник // Невське дзеркало. 1996, № 7.
• Натюрморт в живопису 1950—1990 років. Ленінградська школа.  — СПб., 1997. — С. 3.
• Серьогін С. Про сутність столу // Вечірній Петербург. 1997, 21 травня.
• Іванов С. Невідомий соцреалізм. Ленінградська школа.  — СПб.: НП-Принт, 2007. — С. 9, 20, 21, 26, 64, 321, 356, 387, 388, 390, 392—395, 398, 400, 404, 405, 413—416, 419, 420, 422. ISBN 5-901724-21-6, ISBN 978-5-901724-21-7.
• Ювілейний Довідник випускників Санкт-Петербурзького академічного інституту живопису, скульптури та архітектури імені В. Е. Рєпіна Російської Академії мистецтв. 1915—2005.  — СПб.: Первоцвіт, 2007. — 56 С.. ISBN 978-5-903677-01-6.
• Іванов С. Тихе життя за ленінградським столом // Петербурзькі мистецтвознавчі зошити. Випуск 23. — СПб., 2012. — С. 90—97.
• Афоніна Т. К. Натюрморт з вербами // 80 років Санкт-Петербурзького Союзу художників. Ювілейна виставка. — СПб.: «Цветпринт», 2012. — С. 203.

• Таїсія Кирилівна Афоніна на сайті «Невідомий соцреалізм. Пошуки і відкриття»
• Про «Натюрморті з вербами» Таїсії Афоніною
• Таїсія Афоніна. Біографія, творчість