Афтиталіт

Афтиталіт (попередня назва Глазерит) мінерал, сульфат калію і натрію.

Афтиталіт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула K₃Na(SO₄)₂
Nickel-Strunz 10 7.AC.35
Dana 8 28.2.2.1
Ідентифікація
Сингонія Тригональна сингонія[2]
Твердість 3
Інші характеристики
Названо на честь солі[3],
permanenced[3]
Типова місцевість Везувій[4]
 Афтиталіт у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічний склад:

1. За Є.Лазаренко: K3Na[SO4]2;

2. За К. Фреєм: (K, Na)3Na (SO4)2. Сингонія тригональна. Дитригонально-скаленоедричний вид. Кристали від тонко- до товстотаблитчастих з різко вираженим тригональним обрисом. Утворює також спотворені ромбічні форми, листуваті агрегати, кірочки. Густина 2,63-2,66. Твердість 2,5-3,5. Колір білий, інколи синюватий або зеленуватий. Блиск скляний. Крихкий. Зустрічається в соляних відкладах, а також як продукт вулканічної ексгаляції в лавах Везувію. Рідкісний.

  • Твердий розчин високотемпературних форм сульфатів натрію і калію.

Різновиди

Розрізняють:

  • ґлазерит амоніїстий (відміна ґлазериту, яка містить до 7 % (NH4)2О);
  • ґлазерит мідний (відміна ґлазериту, яка містить до 2 % CuO).

Див. також


Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Афтиталіт // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Афтиталіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.