Ашарит

Ашарит, сзайбеліїт (рос. ашарит; англ. ascharite, szaibelyite; англ. Ascharit m) вторинний мінерал соленосних осадових родовищ боратів.

Ашарит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1][2]
Хімічна формула MgBO₂(OH)
Nickel-Strunz 10 6.BA.15[3]
Dana 8 25.2.1.2
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь Stephen Szaibelyd[4]
Типова місцевість Бейца[3]

Загальний опис

Хімічна формула: MgH[BO3].

Містить (%): MgO — 47,92; BO3 — 41,38; Н2О — 10,7. α-ашарит та β-ашарит — зайві назви ашариту.

Густина 2,62-2,69. Твердість 3-3,5.

Колір білий, сіруватий, жовтуватий.

Крихкий.

Ашарит — поширений мінерал ендогенних родовищ борних руд і соленосних осадових товщ. Головний мінерал ендогенних борних руд суанітового, котоїтового, людвігітового та інших типів.

Знайдено в Канаді, КНДР і Марокко. Значні його концентрації спостерігаються в серпентинітах. Відомі випадки знаходження в контактово-метасоматичних родовищах у вапняках або доломітах разом з серпентином. Названо за місцем знахідки біля міста Ашерслебен, Німеччина.

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ашарит // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Ашарит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.