Ашаффенбург

Аша́ффенбурґ (від нім. Aschaffenburg) — містечко, регіональний центр Нижньої Франконії, частини Баварії. Ашаффенбурґ розташований на річці Майн у західній частині гір Шпессарт. Має приблизно 64 тисячі мешканців.

Ашшафенбург
нім. Aschaffenburg
нім. Aschaffenburg
coat of arms of Aschaffenburgd прапор
Ашшафенбург
нім. Aschaffenburg
Основні дані
49°58′00″ пн. ш. 9°09′00″ сх. д.
Країна Німеччина
Регіон Нижня Франконія
Столиця для Ашаффенбург і Grand Duchy of Frankfurtd

Межує з

— сусідні нас. пункти
Ашаффенбург, Мільтенберг ?
Поділ
  • Dammd, Швайнгаймd, Nilkheimd, Q2010477?, Q1695118?, Strietwaldd, Österreicher Kolonied, Gailbachd, Obernauer Kolonied
    • Площа 62,45 км²[1]
    Населення 68 678 осіб (31 грудня 2010)
    · густота 1 099 осіб/км²
    Висота НРМ 138 м і 136 м
    Географічна зона Q258104?, Frankfurt Rhine-Main Metropolitan Regiond
    Назва мешканців нім. Aschaffenburger, нім. Aschaffenburgerin і нім. Aschaffenburgerinnen
    Міста-побратими Сен-Жермен-ан-Ле (1975), Перт (1956), Мішкольц (1996)
    Телефонний код 06021
    Часовий пояс UTC+1[2] і UTC+2
    Номери автомобілів AB
    GeoNames 6556940
    OSM r62532 ·R
    Поштові індекси 63739–63743
    Міська влада
    Мер міста Klaus Herzogd
    Вебсайт aschaffenburg.de
    Мапа
    Ашшафенбург
    нім. Aschaffenburg
    Ашшафенбург
    нім. Aschaffenburg (Німеччина)
     [[commons:Category:Aschaffenburg|Ашшафенбург
    нім. Aschaffenburg]]     у Вікісховищі

    Історія заснування

    Історія містечка сягає 5 століття нашої ери, коли Ашаффенбурґ мав назву Цівітас Аскафа. У 982 Ашаффенбурґ стає єпископським містом, належить монастирю Майнц, а від 1814 — Баварії. Це мальовниче старовинне місто, яке відбудувалося після 2-ї світової війни і має чимало індустріальних і торговельних установ та підприємств.

    Табір переміщених осіб і українська громада

    Від 1945 в Ашаффенбурзі перебували понад 7 тисяч українців у 4 таборах переміщених осіб[3]:

    • Pionier Kaserne (Піонір казерне) — 2000 мешканці (1946—1949)[4]
    • Artillerie Kaserne (Артелері казерне) — бл. 2000 мешканці (1945—1949)[5]
    • LaGarde Kaserne (Ляґарде казерне) — 1700 мешканці (1945—1949)[6]
    • Bois Brulé Kaserne (Буа-Бріле казерне) — 1500 мешканці (1946—1949)[7]

    У листопаді 1945 відбувся з'їзд української еміграції з трьох окупаційних зон — англійської, французької та американської, на якому було створено Центральне представництво української еміграції як самоуправну і допомогову установу українців із завданнями:

    • репрезентувати еміграцію в усіх сферах життя, крім політичної, і координувати діяльність допомогових та інших громадських організацій;
    • дбати про правову, духовну й матеріальну допомогу та опіку;
    • сприяти переселенню українців за межі Німеччини і дбати про створення відповідних умов їхнього життя у країнах нового поселення;
    • співпрацювати із закордонними українськими та іншими допомогаючими організаціями й установами, зокрема міжнародними організаціями для біженців.

    В Ашаффенбурзі розміщувалось Представництво української еміграції краю Гессен; 29-30 березня 1947 відбувся 2-й з'їзд Об'єднання українських жінок; 25-26 серпня 1947 проходив з'їзд УАПЦ, на якому православні віруючі розкололися на два табори: УАПЦ соборноправна і УАПЦ під проводом митрополита Полікарпа.

    Після перенесення українського осередку зі Швайнфурта в Ашаффенбурґ продовжував виходити щотижневик «Неділя». У таборах діяли дитячі садки, народні школи, фахові курси, драматичні гуртки, хори, оркестри, бібліотеки, кооперативи, 10 громадських організацій, 8 парохій та 6 церковних братств. Функціонували спортивні товариства «Січ», потім «Запоріжжя» та «Пролом», об'єднані згодом в УСТ (Ашаффенбург). У таборі Ляґарде діяла українська гімназія. 1948 року в Ашаффенбурзі була заснована політична партія ліберального спрямування Союз Земель Соборної України.

    Міста-побратими

    Примітки
    1. Alle politisch selbständigen Gemeinden mit ausgewählten Merkmalen am 31.12.2018 (4. Quartal) — Federal Statistical Office.
    2. GeoNames — 2005.
    3. «Ашаффенбурґ», том І, ст. 77 // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
    4. Pionier Kaserne, Schweinheimer Strasse, Aschaffenburg 49°57′59″ пн. ш. 9°09′33″ сх. д.
    5. Artillerie Kaserne, Sälzerweg, Aschaffenburg 49°57′48″ пн. ш. 9°10′22″ сх. д.
    6. LaGarde Kaserne, Würzburger Strasse, Aschaffenburg 49°58′01″ пн. ш. 9°09′57″ сх. д.
    7. Bois Brulé Kaserne, Würzburger Strasse, Aschaffenburg 49°57′48″ пн. ш. 9°10′38″ сх. д.

    Література
    • Книш З. На порозі невідомого (спогади від 1945 року). Париж, 1955;
    • Fischer W. 1000 Jahre Stadt Aschaffenburg. [Б. м.], 1958;
    • Зеленецький О. На громадській ниві: (До 25-ліття Центр. представництва укр. еміграції в Німеччині). Мюнхен, 1972;
    • Stadtmuller A. Die Zerstorung und der Wiederaufbau Aschaffenburgs. [1973];
    • Wolfert A. F. Aschaffenburger Wappenbuch. [1983];
    • Маруняк В. Українська еміграція в Німеччині і Австрії по другій світовій війні. Т. 1, 2. Мюнхен, 1985-98;
    • Шарка Б. На громадській ниві: З діяльності Центр. представництва укр. еміграції в Німеччині (1968—1987). Мюнхен, 1988.
    • В. С. Леник, Л. І. Рудницький Енциклопедія сучасної України. — Т. 1. — Київ, 2001., стор. 820
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.