Баад

Баад — спосіб врегулювання конфліктів, звичай[1], при якому жінка з родини злочинця передається в сім'ю потерпілого як прислуга або наречена[2] . Станом на кінець 2019 року баад продовжували практикувати в декількох районах Афганістану[3] ; аналогічна практика існує в Пакистані під назвою вані або свара[4]. Баад заборонений афганськими законами, але багато жертв не знають про те, що це порушує їх права, а навіть якщо і знають, не можуть змусити родичів скасувати угоду[5] .

Афганські школярки

Опис
Джирга губернаторів всіх провінцій Афганістану

Після скоєння важкого злочину чоловіком[4] рада старійшин джирга приймає рішення про відповідне покарання для злочинця. Типове покарання за вбивство та інші подібні своєю тяжкості провини (згвалтування, зрада, втеча жінки з насильного шлюбу) — передати дівчинки з родини злочинця в сім'ю потерпілого[2][6][7] . Після цього її видають за одного з чоловіків нової сім'ї, при цьому до неї часто ставляться як до злочинниці[4][6] . Видана заміж дівчинка залишається зі стигмою на все життя, її можуть піддавати побиттю і приниженням, наприклад, змушувати спати в хліві[5][6] . Чоловік при цьому може вважати її не «повноцінною» дружиною, а рабинею, і зазвичай одружується ще раз[6] .

Став широко відомим випадок з Айшою Мохаммадзай, яка в 12 років була видана заміж в порядку баада. У новій сім'ї дівчинка терпіла багато насильства і втекла в 18 років, спробувавши повернутися назад в рідну сім'ю. Однак незадоволений батько здав дочку командиру талібів, щоб він показав наочний приклад — «що буде з дівчатами, якщо вони спробують втекти»[8] . Їй відрізали вуха і ніс, дівчину залишили вмирати в горах, але вона вижила[8] .

У північній частині Афганістану баад відбувається в разі, якщо чоловік заявляє, що його наречена не була незайманою до весілля; він отримує незайману сестру своєї нареченої в дружини як «компенсацію»[6] .

В основному баад поширений в провінціях Кунар, Гільменд, Балх[5][2], Капіса і в повіті Суробі в провінції Кабул[6] . Є відомості про те, що баад практикують пуштуни, таджики Панджшера, пашаї, сейеди[6] і кучі[9].

Практика баад не базується на ісламському сімейному праві, вона вважається антиісламською й нелегальна за існуючими законами[5] . У хадисах сказано: «Колись заміжня жінка повинна мати право вирішити сама за себе, у діви ж потрібно запитати згоди на заміжжя, і знак її згоди — мовчання»[10][11] . Коріння древньої афганської традиції відносяться до часів, коли в країні була відсутня централізована система юридичної влади, а вирішення конфліктів регулювалося як посередництво племінної системи[12] . Багато афганських чоловіків і жінок висловлюють різке несхвалення бааду[13][14], однак у нього є і захисники: так, в 2009 році після передачі справи про баад до суду, потерпілу насильно забрали з будинку суду і повернули в будинок, де її до того утримували[6] .

Юридичний статус

Статті 517 та 1679 Кримінального кодексу Афганістану забороняють баад, однак ці статті застосовуються лише в разі передачі таким чином жінки старше 18 років або вдови. Максимальне покарання за баад становить 2 роки в'язниці. Стаття 25 Закону про ліквідацію насильства проти жінок забороняє передавати і приймати жінку через баад, встановлюючи максимальне покарання за це в 10 років в'язниці[6] .

Невідомо жодного випадку обвинувального вироку старійшині з джирги, котрий дозволив баад[15][16] .

Примітки
  1. О. Н. Новикова. ООН и права женщин в Афганистане // Актуальные проблемы Европы. — № 3. — С. 183-206. — ISSN 0235-5620.
  2. Afghanistan: Stop Women Being Given as Compensation. Human Rights Watch. 8 березня 2011. Процитовано 26 травня 2017.
  3. PRESERVING HOPE IN AFGHANISTAN. Protecting Children in the World's Most Lethal Conflict. ЮНИСЕФ, Декабрь 2019
  4. Clara Rodríguez Ribas (2020). CHILD MARRIAGE AND OTHER HARMFUL PRACTICES. ЮНИСЕФ. Процитовано 17 серпня 2020.
  5. Afghan Girls Suffer for Sins of Male Relatives. Wahida Paykan. Інститут висвітлення війни та миру. 26 березня 2009. Процитовано 26 травня 2017.
  6. Human Rights, United Nations Assistance Mission in Afghanistan Kabul (9 грудня 2010). Harmful Traditional Practices and Implementation of the Law on Elimination of Violence against Women in Afghanistan (англ.). Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights Geneva. Процитовано 17 серпня 2020.
  7. United Nations Office of Drugs and Crime (2009), Justice for Children in Conflict with the Law. www.unodc.org. Процитовано 13 жовтня 2020., pp. 50, 358—361
  8. Anthony, Andrew (5 грудня 2010). Afghanistan's propaganda war takes a new twist. The Guardian. London. Процитовано 5 грудня 2010.
  9. Alissa Rubin, ред. (16 лютого 2012). For Punishment of Elder’s Misdeeds, Afghan Girl Pays the Price. The New York Times.
  10. Сборники хадисов Малика, Муслима, Ахмада, Абу Дауда, Ат-Тирмизи, Ибн Маджа.
  11. Shaykh Mustafa, in: ['Aalim Network QR] Witnesses for Marriage. al-islam.org. Архів оригіналу за 10 листопада 2005. Процитовано 10 листопада 2005.
  12. Руководство УВКБ ООН по оценке потребностей в международной защите лиц, ищущих убежище, из Афганистана. Refworld.ru (рос.). 30 серпня 2018. Процитовано 9 жовтня 2020.
  13. 400 афганских женщин написали талибам с просьбой вступить в переговоры. eadaily.com (рос.). 13 серпня 2020. Процитовано 13 жовтня 2020.
  14. В Афганистане прошла акция протеста против обычая "баад" - принудительных браков. Cедмица.RU (рос.). Процитовано 13 жовтня 2020.
  15. Baad Tradition: Virgins Given Away to End Disputes In Afghanistan. InsideOver (амер.). 29 серпня 2019.
  16. European Asylum Support Office. Afghanistan criminal law, customary justice and informal dispute resolution: country of origin information report. — LU : Publications Office, 2020.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.