Бабенко Григорій Олександрович

Бабе́нко Григо́рій Олекса́ндрович (близько 1888 — після 1932) — український радянський письменник, лікар.

Григорій Бабенко
Народився близько 1888
Помер після 1932
Громадянство УНР
Національність українець
Діяльність письменник
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Мова творів українська
Жанр проза

Життєпис

В 1905–1911 роках навчався в Харківському університеті. У 1912–1922 роках працював у лікарнях Бердянського повіту. 1922 року перевівся до Харківської робітничої поліклініки і завідував другою меддільницею. Однак, того ж року, через погані житлові умови, перебрався до Боково-Антрацита Луганського округу, де влаштувався ординатором у гірничій лікарні. 1923 року обіймав посаду заступника головного лікаря. 1927 року підвищував кваліфікацію в Харківському інституті удосконалення лікарів. Працював у відділі з оперативної гінекології та акушерства. 1928 року, за сприяння приятеля Давида Йоффе, Бабенка призначили завідувачем медичної дільниці у Пологах Запорізької області[1].

Григорій Олександрович Бабенко, ймовірно, знав археолога Василя Олексійовича Бабенка, який також походив із Харківщини. Окрім того, Василь Олексійович мав дружні і ділові стосунки з академіком Дмитром Яворницьким, до якого звертався і Григорій Олександрович[2].

У 1927—1932 роках видав кілька художніх творів.

Подальша доля письменника невідома. Дослідники звертають увагу, що у бібліотеках майже не залишилося книжок Бабенка. Кілька примірників зберігається лише у Республіканській бібліотеці для дітей у Києві. З цього робиться висновок, що твори автора у 1930-х роках потрапили до переліку «ідеологічно ворожих», а тому їх вилучили із книгосховищ. Однак, сам Григорій Бабенко у списках репресованих не знайдений[3].

До початку 2000-х років про життя письменника майже нічого не було відомо.

У 1920-х роках існувало багато літературних груп, але Григорій Бабенко не належав до жодної з них. Не перебував він і в лавах Спілки письменників України. Про нього не згадують ні письменники, ні літературознавці[3].

Лише 2003 року дослідники зуміли знайти коротку автобіографію й кілька листів Григорія Бабенка.

Родина

Відомо, що дружину Григорія Бабенка звали Єлизавета Митрофанівна[1].

Творчість
  • 1927 року Григорій Бабенко видав повість «В тумані минулого», в якій скіфи зображені як протоукраїнське плем'я[4][5].
    • 1928 року побачив світ російський переклад «В тумані минулого» під назвою «Меч Арея»[6].
  • 1929 року написав історичну повість для підлітків «Люди з червоної скелі»[7].
  • 1931 побачила світ книга «Шляхом бурхливим»[8].
  • 1932 року в Харкові вийшло друком його пригодницьке оповідання «Ціна молодості»[9].

Книга «Шляхом бурхливим»

1931 року Григорій Олександрович написав книгу «Шляхом бурхливим» про Сіркові походи проти татар і турків та повстання 1668 року. Письменник взявся за одну з найскладніших для розуміння та інтерпретації епох в історії України — добу Руїни. Імовірно, Бабенко консультувався із знавцем козацької історії Д. Яворницьким, з яким вів переписку. У своїх листах до нього, письменник зізнавався, що він не завжди міг дотримуватися історичної достовірності[10].

1995 року, завдяки старанням Сергія Іванюка, книгу «Шляхом бурхливим» перевидали у видавництві «Веселка».

Примітки
  1. Шевченко Віталій. Curriculum Vitae Григорія Бабенка Архівовано 21 травня 2017 у Wayback Machine..
  2. Листи В. О. Бабенка і Г. О. Бабенка до Д. І. Яворницького / Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького, випуск 2. Дніпропетровськ, 1992. — С. 11.
  3. Іванюк С. Крізь туман минулого / Бабенко Г. Шляхом бурхливим. К.: Веселка, 1995.
  4. Насмінчук Г. Романна історія на рубежі тисячоліть: філософська візія минулого України у творчості сучасних письменників
  5. Бабенко Г. В тумані минулого: Повість із життя південного степу VI в.: до н. ери. — Харків: Державне видавництво України, Юнсектор, 1927. — 168 с. 5 000 прим.
  6. Бабенко Г. Меч Арея: Повесть / Пер. с укр; Автор предисловия К. Б. Бархин; Худ. С. Валуцкий. — М.-Л.: Молодая гвардия, 1928.
  7. Бабенко Г. Люди з червоної скелі: Оповідання з життя людей кам'яної доби / Худ. О. Рубан. — К.: Державне видавництво України, 1929. — 102 с. 5 000 прим.
  8. Бабенко Г. Шляхом бурхливим: Повість кінця 17-го ст. — Харків-Київ: Молодий більшовик, 1931. — 294 с. 5 000 прим.
  9. Бабенко Г. Ціна молодости: Оповідання. — Харків: Література і мистецтво, 1932. — 130 с. — (Масова художня бібліотека). 20 000 прим.
  10. Ємець О. З туману минулого / О. Ємець // Літературна Україна. — 2003. — № 31–32. — C. 8.

Джерела
  • Рева Л. Г. Григорій Бабенко // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
  • Десять років української літератури (1917—1927). — Державне видавництво України, 1928. — С. 18.
  • Биковець М. Рецензія на повість Г. Бабенка «В тумані минулого» // Плужанин, 1927. № 7. — С.34
  • Державин В. Рецензія на повість Г. Бабенка «В тумані минулого» // Червоний шлях, 1927. № 6 — С. 270—271.
  • Левитський О. Рецензія на повість Г. Бабенка «В тумані минулого» // Життя й Революція, 1927. № 7-8 — С.189-190.
  • Листи Г. О. Бабенка до Д. І. Яворницького // Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького, випуск 2. Дніпропетровськ, 1992. — С. 11.
  • Шевченко В. Вони були! // Слово і час. 1995. № 8. с. 77-80.
  • Ємець Олександр. Повернення з туману минулого // Дніпрові пороги. 2001. № 6
  • Ємець Олександр. З туману минулого // Літературна Україна. 2003. 4 вересня.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.