Бабенко Павло Карпович

Народився у селянській родині. Трудову діяльність розпочав у 1932 році. Працював колгоспником, бригадиром, головою колгоспу села Матюші Білоцерківського району Київської області.

Член ВКП(б) з 1939 року.

До 1940 року — голова виконавчого комітету сільської ради села Матюші Білоцерківського району Київської області. У 1940—1941 роках — секретар Білоцерківського районного комітету ЛКСМУ Київської області.

З червня 1941 по 1947 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Воював на Південно-Західному, Сталінградському, Південному, 4-му Українському фронтах. Служив командиром 16-ї окремої телеграфно-будівельної роти 4-го Українського фронту.

У 1947—1960 роках — заступник директора, директор Красилівської машинно-тракторної станції Кам'янець-Подільської (Хмельницької) області, директор ремонтно-технічної станції Красилівського району Хмельницької області.

У 1956 році закінчив Мелітопольський інститут механізації сільського господарства.

У 1960—1962 роках — голова виконавчого комітету Віньковецької районної ради депутатів трудящих Хмельницької області. У 1962 році — 1-й секретар Віньковецького районного комітету КПУ Хмельницької області.

У грудні 1962 — січні 1965 року — секретар партійного комітету Красилівського виробничого колгоспно-радгоспного управління Хмельницької області.

У січні 1965—1973 роках — 1-й секретар Красилівського районного комітету КПУ Хмельницької області.

У 1973—1978 роках — голова Хмельницької обласної «Укрсільгосптехніки».

У 1978—1981 роках — директор навчального центру Українського об'єднання Ради Міністрів УРСР «Укрсільгосптехніка».

• підполковник

• два ордени Трудового Червоного Прапора (26.02.1958,)
• орден Жовтневої Революції
• орден Червоної Зірки (21.10.1944)
• орден Вітчизняної війни 1-го ст. (28.05.1945)
• орден Вітчизняної війни 2-го ст. (20.01.1944)
• медаль «За оборону Сталінграда»
• медалі

• газета «Радянське Поділля» (Хмельницький) — 1971 рік — квітень.