Багатоквартирний будинок
Багатоквартирний будинок — жилий будинок з трьома і більше квартирами. Багатоквартирний будинок може також мати нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Залежно від кількості поверхів багатоквартирні будинки поділяють на малоповерхові (1-4 поверхи) та багатоповерхові (5 поверхів та вище)[1].
На території колишнього СНД знаходиться багато панельних будівель.[2]
Примітки
- Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна; Затв. наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 127 (з останніми змінами від 08.02.2006)
- Панельні будинки плюси і мінуси.
Джерела
- Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»
- ІНСТРУКЦІЯ 127 про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна
- Положення про житлово-будівельні колективи та індивідуальних забудовників у містах і селищах міського типу Української РСР; Затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1958 р. № 514 (редакція від 27.11.1992)
- ДК 018—2000 Державний класифікатор України. Державний класифікатор будівель та споруд (ДК БС)
Див. також
Література
- Багатоквартирне житло: тенденції еволюції: монографія / І. П. Гнесь ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2013. — 650, [2] с. : іл. — Бібліогр.: с. 643—650 (202 назви). — ISBN 978-617-607-525-7
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.