Багрина
Багрина[1], лаконос[2] (Phytolacca) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини багринових; налічує 25 видів.
Багрина | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
Родина: | Багринові (Phytolaccaceae) |
Підродина: | Phytolaccoideae |
Рід: | Багрина (Phytolacca) L. |
Види | |
About 35, including:
| |
Вікісховище: Phytolacca |
Рідко зустрічаються чагарники і деревоподібні форми з цільним листям. Квіти дрібні, здебільшого двостатеві, в китицеподібному суцвітті. Оцвітина проста. Плід — соковитий, ягодоподібний.
Приблизно 25 видів зростає в тропічних і субтропічних областях, переважно в Америці, але також у Африці й Азії; інтродукований зокрема до Європи й Австралії. У помірній зоні поширений лише один вид — багрина звичайна (Phytolacca americana), який зустрічається на Кавказі як домашня рослина, інколи уздовж доріг тощо.
Коріння і пагони сильно отруйні. Зелені молоді пагони використовують як спаржу. Лаконос американський культивують у виноробних районах Європи та Азії заради ягід, що дають фарбу для вина. Коріння, листя та ягоди виду Phytolacca acinosa, що зростає в Гімалаях, Китаї та Японії, використовують в їжу.
Примітки
- Phytolacca // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
Посилання
- Лаконіс // Садові декоративні рослини / Олєйнікова О. М.. — Харків : «Веста», 2010. — С. 93.
Джерела
- Лаконос: лікувальні властивості отруйного красеня
- Фітолакка у Великій радянській енциклопедії (рос.)