Бакош

Ба́кош — село в Україні, у Берегівському районі Закарпатської області, орган місцевого самоврядування — Свободянська сільська рада. Населення становить 988 осіб (станом на 2001 рік)[1][2]. Село розташоване на північному заході Берегівського району, за 25,7 кілометра[4] від районного центру.

село Бакош
Греко-католицький храм та обеліск в центрі села
Греко-католицький храм та обеліск в центрі села
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Берегівський район
Громада Батівська селищна громада
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1927 року[1]
Населення 988 осіб[1][2]
Площа 2,87[1] км²
Густота населення 344,25[1] осіб/км²
Поштовий індекс 90211[1]
Телефонний код +380 3141[1]
Географічні дані
Географічні координати 48°22′32″ пн. ш. 22°21′13″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 102[3] м
Відстань до
районного центру		 25,7[4] км
Місцева влада
Адреса ради 90210, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Свобода, вул. Миру, 51[1]
Карта
Бакош
Бакош
Мапа

 Бакош у Вікісховищі

Географія

Село Бакош лежить за 25,7 км на північний захід від районного центру, фізична відстань до Києва — 616,9 км[4].

Історія
Клуб, пошта та амбулаторія

У 1927 році село заснували чехословацькі легіонери та переселенці з гірських районів Закарпаття, яким надавали тут земельні наділи та худобу за низькими цінами. В Бакоші чехословацькою владою була побудована перша в місцевості школа, відкритий клуб для мешканців усіх навколишніх поселень. Пізніше, у радянські часи, у приміщенні клубу були також організовані відділення пошти та амбулаторія.

У 1950-х роках, під час спорудження Теребле-Ріцької ГЕС, до Бакоша переселили мешканців Міжгірського району, села яких були ліквідовані внаслідок такого будівництва.[5]

У 1999 році, після потужного снігопаду, у частині приміщення клубу не витримав дах і більша частина будівлі була демонтована.[5]

Село сильно постраждало від весняної повені 2001 року.[5]

Присілки


Малий Бакош

Малий Бакош - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Бакош рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967

Перша згадка у 1898: Bakos (Hnt.), 1907: Kisbakos (Hnt.), 1913: Kisbakos (Hnt.), 1944: Kisbakos (Hnt.), 1983: Бакош (ZO).

В присілку є реформатська церква, збудована в 1997 році.Варто додати, що під час повені 2001-го село сильно постраждало, фактично його треба було відбудовувати наново.

Населення

Станом на 1989 рік у селі проживали 928 осіб, серед них — 447 чоловіків і 481 жінка[6].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 988[1][2] осіб. Рідною мовою назвали[7]:

Мова Кількість осіб Відсоток
угорська 491 49,70%
українська 485 49,09%
російська 10 1,01%
інші 2 0,20%

Релігія

У 1997 році в присілку Малий Бакош, що не є окремою адміністративною одиницею, збудували реформатську церкву.[5]

У 2007 році в селі відкрили греко-католицьку церкву, а наступного року, навпроти неї, збудували православний храм.[5]

Памятники

У центрі села знаходиться залізо-бетонний пам’ятник-обеліск на честь односельчан-добровольців Радянської Армії, відкритий в 1974 році, роботи І. Маснюка та В. Олашина.[5]

Туристичні місця

- будинок легіонерів

- храм ХХ століття

- пам'ятник героям II світової війни

Примітки
  1. Облікова картка на сайті ВРУ
  2. Населення населених пунктів Закарпатської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 13 липня 2014.
  3. Погода в селі Бакош
  4. Село Бакош — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 13 липня 2014.
  5. Супруненко, Олег. «Свободянський кущ»: патріотичний та призабутий. Beregovo.Today. Процитовано 26 грудня 2018.
  6. Склад наявного та постійного населення за статтю, Закарпатська область (осіб) - 021 БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 липня 2014.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - 021 БЕРЕГIВСЬКИЙ РАЙОН. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 липня 2014.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.