Балаклійка (притока Сіверського Дінця)

Балаклі́йка — річка в Україні, в межах Харківської області, ліва притока Сіверського Дінця.

Балаклійка
Балаклійка восени
49°28′40″ пн. ш. 36°50′18″ сх. д.
Витік
• координати	49°28′40″ пн. ш. 36°50′18″ сх. д.
Гирло	Сіверський Донець
• координати	49°25′51″ пн. ш. 36°50′45″ сх. д.
Похил, м/км	0,1 ‰[1]
Басейн	Басейн Донуd
Країни:	Україна
Регіон	Балаклійський район Балаклійська міська рада
Довжина	10 км[1]
Площа басейну:	1140 км²[1]
Притоки:	Крайня Балаклійка (п, 34 км), Середня Балаклійка (л, 40 км), Волоська Балаклійка (л, 56 км)
Ідентифікатори і посилання

Утворюється шляхом злиття трьох річок — Крайня Балаклійка за 10 км від гирла, Середня Балаклійка за 10 км від гирла, Волоська Балаклійка за 1,3 км від гирла. Балаклійка впадає в Сіверський Донець за 722 км від його гирла.

Протікає містом Балаклія. Власна довжина річки становить 10 км. Площа водозбірного басейну — 1140 км². Похил — 0,1 м/км.

За характером рельєфу басейн річки являє собою підвищену рівнину з добре розвинутими ерозійними формами рельєфу. Долини річок у верхів'ях — балочного типу, у середній течії трапецієподібні, у нижній течії набуває асиметрії: правий схил крутий і короткий, лівий — більш пологий, на окремих ділянках терасований. Заплави річок двосторонні, більшою частиною сухі та рівні. На окремих ділянках трапляються протоки та стариці. Ширина заплави становить 300-500 м, інколи 700-800 м. Заплавні землі використовуються переважно під природні кормові угіддя, рідше — під орні землі. Річища помірно звивисті, завширшки 10-15 м. Дно мулисте, береги низькі, зарослі вологолюбною рослинністю. Річки направлені в південно-східному напрямку. Водний режим приток річки Балаклійки слабо зарегульований. У верхів'ях річок та їхніх балках побудовані ставки, які призначені для зрошення та риборозведення.